Доброю традицією стало проведення ТзОВ «Бучачагрохлібпром», ФГ «Гадз» щорічних всеукраїнських днів поля і саду. Цьогоріч такий захід відбувся вчотирнадцяте. Окрім чотирьох авторитетних іноземних делегацій, до фермерів та аграріїв на Бучаччину прибув прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, народні депутати, очільники області, районів, майже 900 керівників сільгосппідприємств: фермерів, агрономів, науковців, селекціонерів, садівників, авторів сортів та гібридів, бізнес- партнерів з 18 областей України.
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
14-й всеукраїнський День поля і саду відкрив голова наглядової ради ТзОВ «Бучачагрохлібпром», голова ФГ «Гадз», Герой України, заслужений працівник сільського господарства Петро Гадз.
Привітав учасників заходу, побажавши плідної роботи й активного спілкування, глава Кабінету Міністрів Володимир Гройсман.
Прем’єр наголосив на тому, що уряд запровадив програми підтримки фермерів, які вже дають результати. Мова про грошову допомогу на молодняк ВРХ, здешевлення вітчизняної техніки, насіння, створення нових та розширення і реконструкцію існуючих тваринницьких ферм, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.
«У нас, наприклад, був план закладки 3 тисяч гектарів нових садів. А буде понад 4,5 тис. га, – зауважив Володимир Гройсман. – Аграрії користуються програма підтримки. Зізнаються, що все прозоро, через банки, без корупційних чи тіньових схем».
Понад 900 учасників Дня поля у Бучачі оглянули посіви різних сільськогосподарських культур української та іноземної селекції, новий машинно-тракторний парк, сучасну вітчизняну і зарубіжну техніку, відвідали сад європейського зразка.
Того червневого дня спеціалісти АПК поспішили на дослідні й демонстраційні поля відомого агропідприємства – ТзОВ «Бучачагрохлібпром». Елітні сорти озимих пшениць, виведені селекціонерами Інституту землеробства НААН, селекційно-генетичного інституту НЦНС м. Одеса, Інституту фізіології і генетики НАН України та МІП ім. В. М. Ремесла УААН, Білоцерківської дослідно-селекційної станції ІЦБ УААН нині на полях дають по 80-100 центнерів з гектара.
Представники німецької фірми «Штрубе» акцентували увагу на сортах озимої пшениці сортів «Акратос», «Дромос». Середня урожайність цих зернових культур 90-100 центнерів з гектара.
Одеські і чеські селекціонери розповіли присутнім про переваги озимого ячменю сортів «Достойний» та «Луран». До речі, другий вже активно впроваджується на полях Тернопільщини.
Нині основним напрямками ТОВ «Бучачагрохлібпром» є саме виробництво і реалізація високоякісного базового та сертифікованого насіння вітчизняної і зарубіжної селекції. Насіння очищається на насіннєвому заводі датської фірми «Кімбрія», що у с. Підзамочок. Господарство вирощує зернові і технічні культури на 24 тисячах гектарів. або на третині всіх сільськогосподарських площ району.
За словами заступника голови з рослинництва ТОВ «Бучачагрохлібпром» Тараса Швеця, у структурі посівів – понад 6 тисяч гектарів озимої пшениці, 5,5 тис. га кукурудзи на зерно та силос, 2,3 тис. га сої, 1,5 тис. га цукрових буряків, 600 гектарів гороху, 1100 га ярого ячменю та 4,5 тис. га ріпаку озимого та ярого.
Новинка місцевих селекціонерів
Здивували місцеві агрономи й дослідники рослинницького цеху тим, що вивели й продемонстрували ріпак озимий сорту «Бучацький», який видає з гектара від 45-60 ц. Всього його посіяли на 150 гектарах. У чому перевага і, як кажуть, родзинка?
По-перше, за словами головного агронома Володимира Горбатюка, ріпак «Бучацький» комфортно почувається у тамтешніх ґрунтах і кліматичних умовах.
По-друге, засвоює повну дозу мінеральних добрив, що значно впливає на урожайність.
По-третє, має високі харчові властивості вміст олії, який на 2-3 відсотка більший, ніж в інших культурах.
Це сорт інтенсивного типу, стійкий до вилягання, відзначається високою зимостійкістю та резистентний до хвороб. Рослини заввишки 160-180 см. Окрім переробки на олію, він придатний для переробки на біопальне, а також високоякісного шроту для потреб тваринництва.
Сорт ріпаку «Бучацький» захищений авторським свідоцтвом і внесений до Реєстру сортів рослин України 2013 року.
На місцевих ланах вирощують також ріпак озимий сорту «Смаргад» Інституту хрестоцвітих культур м. Івано-Франківськ, але за технічними ознаками й характеристиками він значно поступається своєму «молодшому брату».
Фруктовий рай у Трибухівцях
Недарма кажуть, що крапля копійку береже. Розміри нового і найбільшого саду ФГ «Гадз» на Тернопільщині нині вже сягнули понад 607 гектарів. Розміщений він компактно і добре захищений від вітру, морозів, на родючих чорноземних пагорбах села Трибухівці. Це наймолодший фруктово-плодоягідний сад в Україні, посаджений за інтенсивними технологіями під постійним крапельним зрошенням.
Штучна місцева водойма має 67 га плеса. На 110 гектарах розміщені груші, 50 – вишні 70 – сливи, а решта – яблуні 45 сортів та селекцій.
Застосовується також європейська малогабаритна техніка і технології у вирощуванні зерняткових і кісточкових фруктів та ягід. У планах посадити 100 гектарів голубики.
Відрадно й те, що у фруктовому саду господарюють молоді агрономи-садівники. Моїм гідом люб’язно погодився бути заступник голови правління, головний агроном ФГ “Гадз” Тарас Мельник.
Тарас родом з Бучача, йому лише 26 років. Два роки тому успішно закінчив Уманський національний університет У листопаді 2016 року ФГ «Гадз» побудувало у с. Трибухівці 8-квартирний будинок з усіма побутовими зручностями, де й проживають нинішні агрономи-садівники, вихідці з Кіровоградської , Черкаської, Вінницької і Тернопільської областей.
Разом з Тарасом Мельником оглядаємо молоді дерева, що вже активно і щедро плодоносять. Із чіткою сформованою кроною тягнуться до сонця.
«Усі саджанці привезені з фермерського господарства «Лучіано Шрам2 в Голландії, — каже мій співрозмовник. — Роботи у саду тривають цілий рік. Постійно працюють 350 людей, які мешкають у селах Переволока, Осівці, Ліщанці, Пишківці, Порохова Бучацького та с. Джурин Чортківського районів. Їхній середній заробіток 3-2,5 тис. гривень щомісяця. В сезонний період запрошуємо до праці ще майже до 500 осіб. Це достаток й стабільність у їхніх родинах, значні фінансові відрахування до бюджетів усіх рівнів».
Сад за європейськими технологіями – справа не з дешевих. Вартість одного гектара фруктових насаджень становить понад 20 тис. доларів США. Щодня на роботу вивозять людей власним автотранспортом. Існує ціла система матеріальних заохочень, сприяння адміністрації до продовження набутих фахових знань, навчання у вузах сільськогосподарського профілю. Лише рік як заклали 15-гектарний плодорозсадник і мають його вже 50 гектарів.
З Європи часто-густо траплаються неякісні саджанці, які важко переносять акліматизацію, місцеві грунти та інші природні катаклізми. Голова правління ФГ «Гадз» Петро Гадз спільно з спеціалістами вирішили вирощувати власні погони яблунь і груш на підщепах ММ-9, ММ-106, які добре зарекомендували себе на наших грунтах в умовах ризикованого землеробства.
Родзинкою плодорозсадника є яблуня–вишня німецької селекції «Бая Маріса», яблука червонобокі.
«У плодорозсаднику вже працює 70 осіб з навколишніх сіл Бучацького району. Вони мають пристойну зарплату», — підсумовує нашу розмову Тарас Мельник і від щирого серця запрошує у сад у серпні, коли він пахне медом перших груш, соком яблунь, чарує червонобокими яблуками, плодами достатку й гордості місцевих садівників із Трибухівців, які створили яблуневий рай на Тернопіллі.
«Цього року італійська компанія «Навата груп» встановить на виробничій базі ФГ «Гадз» лінію з виготовлення соків і дитячих пюре», – зазначив Масімо Навата, засновник компанії «Навата».
Як стверджують директори ТОВ «Дзвін» Чортківського району, ТОВ «Мшанецьке» Теребовлянського району заслужені працівники сільського господарства України Василь Градовий та Петро Іліщук, що є постійними учасниками Дня поля і саду, такі заходи дуже цінні і повчальні для сільгоспвиробників. З аграріями. фермерами, науковцями-селекціонерами приїхали депутати Верховної Ради України Микола Люшняк, Богдан Дубневич, Андрій Кіт, Олег Барна, Роман Заставний, Тарас Юрик, Ігор Побер.
«Саме завдяки спілкуванню з вами ми завершили ряд законодавчих проектів, які сприяють розвитку сімейного фермерства в Україні, в цілому розвитку агробізнесу на селі», – каже народний депутат України Микола Люшняк.
Ярослав БАЧИНСЬКИЙ.
