Знайомтесь: Борис Ярослав Миколайович – віднедавна екс-керівник популярного на Тернопільщині і знаного в Україні Новосілківського спиртового заводу.
Свою «тернисту та мозолисту» трудову діяльність цей «спеціаліст в галузі харчової промисловості» у стінах рідного підприємства розпочав у 1990 році одразу з посади заступника директора. І треба сказати, що робота йому «сподобалась». Бо у 2011 році (після трагічної смерті колишнього директора заводу) уже сам очолив підприємство. Правда був невеликий період у 2013-14 роках , коли, через зловживання у роботі, пана Бориса ненадовго відсторонили від керівництва. Проте, Ярослав Миколайович знайшов «правильний підхід» до вирішення проблеми зі столичними чиновниками і вже у 2014 році повернувся до виконання своїх обов’язків. Слід зауважити, що пан Борис ще на посаді заступника не гребував «підзаробити лівачка» на виробництві спирту , але саме з моменту призначення очільником підприємства його статки почали зростати в геометричній прогресії. Так що зараз Ярославу Миколайовичу не соромно і декларацію про доходи комусь показати. А там і три імпортних недешевих автівки, і вілла під Тернополем, і сотні тисяч гривневих та валютних коштів. Своє службове становище пан Борис «уміло» використовував для впровадження на підприємстві сімейно-кланового підряду, а згодом перетворив завод на власну феодальну вотчину, де одна «сім’я» заправляла всім і вся та встановлювала свої правила гри і поведінки, а решта – це безправна робоча сила, кріпацтво, – пише Часопис.
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
Так, дружина цього горе-директора Данута «заправляла» в бухгалтерії підприємства та за сумісництвом була засновником ТОВ «Агропродтех», яке за «дивним збігом обставин» було і є досі головним постачальником зернових культур на Новосілківський спиртзавод. Директором даного товариства є давній друг Ярослава Миколайовича- раніше судимий за службові злочини Борис Пйонтка. Саме через цю фірму «сім’я» викачала з заводу мільйони гривень державних коштів. Ще одним учасником в організованому Борисом сімейно-кримінальному угрупуванні є теж близький друг і за сумісництвом директор ТОВ «Шустов Спирт» Арсен Глинський. Це підприємство займається виробництвом та реалізацією спиртних напоїв зі спирту, що виробляється на Новосілківському заводі. (Цікавий факт: мама директора ТОВ «Шустов спирт» Марія Глинська входить в засновники вищезгаданого ТОВ «Агропродтех»). Тобто на базі державного підприємства, з допомогою приватних фірм-паразитів, створено повний цикл виробництва, починаючи від вирощування сільськогосподарських культур, переробку їх на спирт і виробництво та реалізація алкогольних напоїв , а керівники цих структур пов’язані між собою сімейно-кумівськими зв’язками. Керує цими процесами сам Ярослав Миколайович, а «кругообіг» всіх коштів перебуває під повним контролем «сім’ї». Відтак злочинне угрупування Бориса реалізовує просту, але надійну схему виведення та відмивання бюджетних коштів: як ми уже згадували вище, «Агротехпрод» стає головним постачальником зернових культур на МПД «Новосілківський спиртовий завод». Розрахунки між державним та приватним підприємством перевищують мільйонні обороти. І це все при тому, що ТОВ «Агротехпрод», згідно поданих звітів, має лише 700 гектарів землі (яка між іншим в минулому належала Новосілківському спиртзаводу і незаконно разом з технікою спритними ділками спиртзаводу була відчужена в користь приватної структури), а дає на завод сировини, вирощеної на 20 тисячах гектарів. Для того , щоб читачі могли сформувати у себе в уяві образ жадібного і хамовитого керівника, наведемо ще один яскравий приклад відмивання коштів Ярославом Миколайовичем і його презирливого відношення до власного колективу. Зловживаючи службовим становищем, Ярослав Борис через неодноразово згадане ТОВ «Агротехпрод» «легалізував» бюджетні кошти за надання послуг з пакування зерна кукурудзи в полімерні зернові мішки. Як з’ясувалося, зазначені роботи цим ТОВ не виконувалися, а пан Борис заставив працівників Новосілківського заводу, всупереч їхнім інтересам, бажанню і під загрозою звільнення, виконати цю роботу. Іншими словами – перетворив колектив працівників на рабів, які зробили роботу замість «Агротехпроду». Таким нехитрим методом він у 2016 році «відмив» 431 тисячу гривень, у 2017-понад 300 тисяч гривень. Ще одним «кричущим фактом» в керуванні цього горе-директора та підтвердження його злочинної діяльності стало затримання правоохоронцями 7 грудня 2016 року поблизу с.Зарубинці Підволочиського району Тернопільської області автомобіля з 500 л (2 бочки місткістю по 250 л) новосілківського спирту без супроводжуючих документів, який намагалися збути. Очевидно, що лівий спирт без відома директора ніхто продати не мав права. Описані вище події – це лише мізерна частина тих зловживань, які натворив Ярослав Борис за роки свого правління. Незважаючи на те, що по усіх вищенаведених фактах були порушені кримінальні провадження, жодних результатів на сьогодні немає. Вочевидь, пан Борис не шкодує для керівників правоохоронних органів і їх слідчих підрозділів «ресурсу» (бо ці «чуваки» уже як вхопили «золоту жилу» – то ні за що не відпустять). На сьогоднішній день Ярослав Борис уже не працює директором спиртзаводу. З 2 –го травня цього року він звільнений за згодою сторін. Проте, за інформацією редакції, Ярослав Миколайович, зрозумівши що на одну пенсію тепер доведеться сутужно, збирається оскаржувати своє звільнення в суді, бо вважає, що написав заяву під тиском адміністрації ДП «Укрспирт». Вочевидь, чоловік абсолютно втратив відчуття страху і реальності, бо совість та порядність він втратив значно раніше…
Залишається лише сподіватися, що в країні, за яку померли і продовжують помирати сотні Новітніх Героїв, рано чи пізно знайдеться воля і бажання навести порядок і всі отримають по ділах своїх.
Сергій Сергієнко
