Творчості незабутнього талановитого поета із Настасова Ярослава Павуляка притаманні глибоко філософські образи невловимості. Згадаймо, хоча б, назви його збірок: «Блудний лебідь», «Могили на конях», «Дороги додому». Чи вдавалось колись комусь відшукати початок або кінець дороги? А історія з кіньми? У різних традиціях це символ плинності часу, швидкості думки. Здається, ще нікому не вдалось зловити думку або випередити час. Допомогли прожити ці відчуття у Тернопільській Українській гімназії ім. Франка під час проведення «Павуляківських читань», які вже стали тут доброю традицією.
Серед читців поетичних шедеврів п’ятикласники та десятикласники. Вони карбують кожне слово, виважують кожну думку і підкріплюють все це непідробною щирістю. Літературно-мистецька композиція (вчителька української мови і літератури Галина Слюзар) була напрочуд насиченою, адже окрім авторської поезії прозвучала низка пісень (співак Петро Волошин, учень 10-го класу) на слова Ярослава Павуляка, аранжування яких зробив вчитель музики Мар’ян Сидір.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Ми репрезентуємо сьогодні вірші збірки Ярослава Павуляка «Дороги додому», яка в 2010 році номінувалася на Шевченківську премію в галузі літератури, – розповідає педагог Галина Слюзар. – Книга ілюстрована картинами видатного художника Івана Марчука. Тільки вся Україна і світ знають про Марчука, а Павуляк завжди залишався ніби осторонь, як дитина, його мало хто читав і розумів за життя. «З чужини до отчого порога», «Мені в дитинстві з деревця крутого…», «Ще тоді, в давнину…», «Я сам собі приснився навесні…», «Я живу від весни – до весла…», «Дірка», «Куди тобі, річко…». «Зів’яла сорочка на грудях…» – неповний перелік віршів, які прозвучали на цьому заході.
Учасників поетичного свята привітав доктор мистецтвознавства, професор ТНПУ ім. В. Гнатюка Олег Смоляк та директор гімназії Анатолій Крижанівський.