Українці йдуть у ногу з часом і все частіше обирають безготівку. За даними Національного банку, на початок 2018 року частка безготівкових розрахунків у загальному обсязі сягнула майже 40%. Чому українці відмовляються від готівки на користь платіжної картки, розбиралися наші експерти.
Тренди цифрової економіки
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
У січні цього року уряд ухвалив Концепцію розвитку цифрової економіки, тобто такої, що базується на комп’ютерних технологіях та глобальній мережі інтернет. У документі йдеться про амбітні плани покриття до 2020 року понад 70-80% території України широкосмуговим інтернетом, цифровізацію освіти, медицини, транспорту та громадської безпеки. Особливе місце у концепції посідає безготівкова економіка.
За словами міністра економічного розвитку та торгівлі Степана Кубіва, з погляду користі для держави, безготівкові розрахунки сприяють виведенню економіки із тіні, зокрема, зменшуючи обсяги зарплат у конвертах. Щодо переваг для населення, то безготівкові операції швидкі та зручні. Адже завдяки банківській картці оплатити купівлю товару або послугу можна в зручний час та з будь-якого місця, не витрачаючи час на дорогу, затори або черги. Проте головна перевага безготівкових розрахунків для українців – їхня безпечність.
«Заволодіти грошима на карті – набагато складніше. Потрібно знати пароль, кодове слово. Навіть якщо картку було викрадено – розрахуватися нею буде складно. Адже кожну операцію, наприклад, в інтернеті, банк підтверджує спеціальним кодом, який приходить на телефон власника карти. А найголовніше, карту можна будь-якої миті заблокувати», – пояснює голова правління ПУМБ Сергій Черненко.
Тож громадяни все частіше користуються безготівкою. За підрахунками НБУ, минулого року українці здійснили 2,3 млрд операцій із використанням платіжних карток на суму 835 млрд гривен. Найпопулярніші – розрахунки в магазинах та інтернеті, перекази грошей із картки на картку. Через банк нараховують заробітні плати, пенсії, стипендії, допомогу при народженні дитини. Кількість операцій зростає відповідно до збільшення кількості карток. На початок 2018 року кількість активних платіжних карток досягла 35 млн штук і, за прогнозами уряду, зростатиме далі.
Де скористатись безготівкою?
Перехід до безготівкової економіки – процес нешвидкий. На думку представників НБУ, найпростіше відмовитися від розрахунку готівкою в транспорті, торгівлі та сфері послуг. Власне, низка українських міст уже робить кроки у цьому напрямку, зокрема, запроваджуючи електронний квиток. Так, восени минулого року Житомир став першим містом, де у транспорті можна розрахуватись банківською карткою. За інформацією місцевої влади, послуга має попит, і середньомісячний приріст активних користувачів сягає 50%. Електронні квитки у громадському транспорті вже працюють у Тернополі, Харкові, Хмельницькому, Маріуполі та Білій Церкві. Ще низка українських міст планує запустити технологію до кінця року. Розплатитися безготівково також можна у київському метро, проте єдиний електронний квиток для всіх видів наземного транспорту у столиці впровадять не раніше середини 2018 року.
«Громадський транспорт – це, як на мене, сфера, яка може неймовірно сильно вплинути на популяризацію карткових розрахунків», – вважає координатор комітету з електронних платежів Європейської Бізнес Асоціації Євген Веремійченко.
Крім того, введення електронного квитка дозволяє побачити реальний пасажиропотік та перевірити обґрунтованість вартості проїзду.
Іншим прикладом використання безготівки у повсякденному житті є оплата комунальних послуг. Така інтернет-послуга зараз є практично у всіх банків. Щоб проводити платежі онлайн, потрібен картковий рахунок і налаштування особистого кабінету. Також знадобляться квитанції із розрахунковим рахунком, номером угоди та контрольною сумою.
Цікаво, що деякі міста централізовано домовляються з банками про оплату комунальних послуг для населення. Так, наприклад, Львівська міська рада підписала угоди з «Приватбанком», «Мегабанком» та «Райффайзен банком Аваль». Містяни можуть сплачувати за житлово-комунальні послуги у цих банках на основі регулярного платежу, тобто банк щомісяця зніматиме з картки суму за надані послуги.
Власне, автоматична система оплати за комунальні послуги є успішною світовою практикою і працює у країнах ЄС вже понад 10 років. Наприклад, в Австрії застосовується практика фіксованої суми при оплаті комунальних послуг, оренді житла та навіть купівлі медичної страховки. Експерти зауважують, що такий рівень застосування безготівки і є метою цифровізації України. Про це ж у листопаді минулого року на саміті «Східного партнерства» заявив Президент Петро Порошенко, наголосивши на прагненнях України інтегруватися у єдиний цифровий ринок ЄС.
Безготівковий бізнес
Можливості безготівкових розрахунків в Україні розширюються щороку. Лише за минулий рік кількість підприємств торгівлі та сфери послуг, що надають своїм клієнтам можливість розраховуватись без готівки, зросла до 175 тисяч одиниць, а мережа платіжних терміналів збільшилась до 252 тисяч. І хоча експерти відзначають позитивне зростання платіжної інфраструктури, у порівняні із розвинутими європейськими економіками цього недостатньо. Голова правління «Укрсоцбанку» Тамара Савощенко впевнена, що, зважаючи на кількість населення, Україні потрібно в 4 рази більше терміналів.
Налаштовувати безготівкові розрахунки підприємців заохочують і в уряді. Так, Міністерство економічного розвитку і торгівлі розпочало громадське обговорення проекту постанови, що зобов’язує продавців та постачальників послуг надати клієнтам можливість оплатити товар чи послугу безготівково. Проект не вимагає обов’язкового встановлення платіжних терміналів, дозволяючи розрахунки через інтернет-банкінг, онлайн-сервіси, з використанням QR-коду або через переказ із картки на картку. Головне – надавати клієнтам вибір платити готівкою чи без. Якщо проект постанови ухвалять, підприємці матимуть строк до 2020 року, аби запровадити безготівкову оплату. І хоча думки щодо ініціативи розділились, більшість підприємців погоджується, що електронні гроші – це вимога часу.
«Люди повинні мати можливість розраховуватись картками як у магазинах, так і на базарі. Раз ти торгуєш, то маєш надати людині послуги. Був час, коли люди противились карткам, хотіли лише готівку. А тепер звикли, бо це зручно. Навіть пенсії на картки приходять», – підтримує ідею голова ради підприємців при Івано-Франківській міськраді Петро Строїч.
Звичайно, попри збільшення популярності безготівкових платежів, паперові гроші в Україні все ще лишаються поза конкуренцією. Аби змінити ситуацію, необхідно далі розширювати платіжну інфраструктуру та інформувати населення щодо переваг безготівкових розрахунків.
