Тернопільське озеро або Тернопільський став (до 1991 — Комсомольське озеро) — велика штучна водойма (з певного періоду має статус водосховища) в Тернополі, створена на місці боліт на річці Серет.
Створення водойми
Перегляньте також:
- Підприємці з Тернопільщини підозрюються у переправі чоловіків закордон
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
Тернопільському озеру приблизно стільки ж років, як і самому Тернополю: Ян Тарновський, засновник міста і власник фортеці, 15 березня 1548 року отримує привілей на будівництво греблі та створення водойми. Збудовано став в заплаві річки Серет як оборонну ланку від нападів турків і татар, що забезпечує фортеці Тарновського ще більшу неприступність.
Межі в середині XVI століття встановлювалися: від Кутківець до старого замку з заходу на схід. Уздовж львівської дороги, що виходила із однойменної брами, було збудовано високу греблю. У привілеї 1550 року Ян Тарновський серед інших повинностей міщан зазначає, що в їх обов’язки входить направа греблі величезної водойми, водоспуску і лотоків. Спуск води давав що три роки прибуток 16-24 тисячі золотих (наразі повний спуск води неможливий і створив би екологічну катастрофу). У той час довжина водойми становила 7 км, ширина — 2-3 км.
Став тоді також мав значне господарське значення: у XVII столітті на ньому працювали чотири млини, що приносило великі прибутки місту, а в самому ставі розводили: щуки, окуні, коропи, карасі та інші види риби і раків. Уже на початку ХХ століття водойму взяв у оренду тернопільський підприємець Володимир Трач, який експортував рибу до Польщі.
Занепад у минулому
Озеро у минулому часто зазнавало занепаду, зазвичай під час татарських і турецьких нападів. Проте найбільше занепадала водойма у міжвоєнний період ХХ століття, коли Тернопіль перебував під польською владою: там був низький рівень води, вона була замуленою, озеро густо заростало.
До середини ХХ століття між Старим замком та Надставною церквою існував найдавніший район Тернополя — Підзамче, де знаходился і міська ринкова площа, від якої походить назва сучасної вулиці — Старий ринок. На Підзамчі мешкали переважно ремісники та рибалки. У наш час вся ця історична місцевість не збереглась: залишились лише два будинки, що колись оточували ринок (по центру площі), та декілька будинків вулиці “Над ставом”.
Комсомольське озеро
Під час Другої світової війни Тернопільський став було занедбано. У п’ятдесятих роках минулого століття відбувається масштабна відбудова Тернополя — і, коли було прийнято рішення про підпорядкування всіх водних ресурсів місцевій владі у 1956 році, водойму почали відновлювати.
Тоді було збудовано нову греблю, рівень води став вищим, ніж раніше.
Також водоймище почали використовувати вже у дещо інших промислових цілях — більш технічних, і оскільки на одному з берегів збудували водонасосну станцію, через яку подавалася технічна вода на промислові підприємства, йому надали статус водосховища.
Поновлена водойма зайняла значно більшу площу — понад 300 гектарів, і назвали її Комсомольським озером. Між озером та центром міста заклали парк імені Шевченка, який протягнувся вздовж східного берега. Поблизу нього неподалік від краю було споруджено острів “Кохання”.
У 60-х роках пляж біля Старого замку було ліквідовано і збудувано центральну пристань та створено стоянку для катерів, теплоходів, яхт і моторних човнів. Широкі сходи, що ведуть до пристані розділив каскад штучних водоспадів, який назвали у честь головного архітектора міста Гронського — «Сльози Гронського». На березі новоствореної зеленої зони збудували ресторан «Поплавок» (нині занедбаний), з тераси якого відкривався вид на центральну частину міста, а біля нього створили новий пляж «Ближній»; неподалік села Пронятин створили ще один пляж — «Дальній». У сімдесятих роках двадцятого століття стоянку човнів перенесли на протилежний берег міста, де був створений Морський клуб.
Історія тернопільського прогулянкового флоту
Однією з невід’ємних родзинок сьогодення починаючи від 50 років на міському озері були і є наші теплоходи, які переправляють пасажирів від центральної пристані до Дальнього пляжу у літній сезон, навесні та восени катають прохолодним плесом, а взимку їх можна побачити далеко на протилежному березі. Насправді ж, не дивлячись на те, що донедавна озером курсувало лише одне, найбільше судно на водоймі – “Герой Танцоров” проект М-544, реєстр.№С-541), історія тернопільського флоту дуже багата. Мало хто з тернополян нині знає, що до всім відомого “Танцорова” та нещодавно відновленого “Капітана Парія” в минулому з єдиною назвою ПТ-50) було ще 4 катера. Саме катери, а не теплоходи тоді курсували Комсомольським озером, відтоді мешканці часто називають невірним терміном нині працюючі прогулянкові теплоходи (адже катери зазвичай – маломірні судна).
Військовий бронекатер, який згодом був перероблений у пасажирський, маломірні ПК-52 і ПК-55 та навіть теплохід серії ПТ-01, який проіснував лише одний навігаційний сезон – таким був склад міського флоту протягом 50-60 років. Вже у 1965 Тернопіль отримав справжній теплохід.
ПТ-50 будували спеціально по замовленню для нашого міста, однак через нестачу суден йому довелося рік попрацювати на благо киян, тому привезли його до нас у 1965 році.
“Герой Танцоров” до зміни прописки та водойми працював на Дністрі цілих 5 років із назвою “Заліщики” (збудований у 1963 році, переправлений на Тернопільське озеро у 1968).
Свою нову назву він отримав завдяки учням однієї з тернопільських шкіл, які подали свій варіант найменування на конкурс, і він виявився переможцем.
До нашого часу з пасажирського флоту “дожили” лише два теплоходи, один з яких працював без перерви вже майже 50 років, і тільки у 2017 році йому провели капітальний ремонт протягом сезону навігації, а інший біля 16 років був забутим пасажирами і покинутим екіпажем – насправді ж очікував свого “другого життя”.
На пам’ять про один з катерів “ПК” залишився фрагмент моторного відділення та ходової рубки одного із цих плавзасобів, що нині служить технічним складом для зберігання інструментів на теплохідній базі.
Розповісти про тернопільський флот можна ще дуже багато, адже за 50 років інформації назбиралося чимало.
Однак, декілька цікавих фактів є такі, про які забути неможливо. Для прикладу, одне судно хоч не являється прогулянковим, все ж працює для безпеки тернополян… “Марс 700” – катер на повітряній подушці, який має змогу працювати протягом всього сезону, адже пересувається як по воді, так і по льоду.
Також на водоймі розвивається “приватний флот”, з’являються нові маломірні катери та яхти.
Створення парків
У вісімдесятих роках ХХ сторіччя благоустрій територій довкола Комсомольського озера не припинявся. За греблею створили гідропарк «Піонерський», який з невідомих причин був перейменований у «Топільче». А біля підніжжя лісу «Загребелля» спорудили готель «Москва».
Також на Тернопільському озері є два острови: Великий острів (в народі називається острівцем закоханих) та «Чайка», там же влітку діє прокат катамаранів.
Флора і фауна
У Тернопільському озері водиться багато видів риб: карась, короп, сом, щука, лин, судак, плотва та ін.
Зокрема, деякі водолази стверджують, що окремі соми досягали довжини до 2-3 ох метрів.
Також раки, молюск.
Є також багато водоростей, переважає жовта водяна лілія, що цвіте наприкінці червня. На заході водойми біля району Пронятин і села Біла росте очерет та різні види верби.
На озері плавають та розмножуються дикі качки і чайки.
Великий фонтан (нині неіснує)
У 1975 році на Комсомольському озері з’явився великий фонтан, який одразу ж охрестили «Струменем Кородюка» на честь тодішнього міського голови.
Висота центрального струменя сягала п’ятнадцяти метрів, бокових — п’яти. Фонтан виконував не лише естетичну функцію, а ще й екологічну. Оскільки в Комсомольському озері вода через відсутність течії попід східними берегами застоювалась, виникла необхідність у будівництві якого-небудь механізму, що міг би її перемішувати. Так і з’явилась ідея спорудження цього фонтану.
Через великі витрати на його функціонування, водограй працював не щодня, а переважно по вихідних та у святкові дні. У 1990-х роках через економічну кризу його вивели з експлуатації. З 2000-го року фонтан працював лише на Великдень та День міста Тернополя. Навесні 2003 року через відсутність належного ремонту конструкцій під час танення криги фонтан затонув (був витягнутий 29 липня 2003 року). Відновити його було неможливо, тому восени 2007 року коштом спонсорів був встановлений новий. Нажаль, він не є таким привабливим і потужним, як попередній (адже відсутні бокові струмені, центральний є нижчим та вузьким). У 2010 році фонтан встановили вже без рекламних щитів (хоч в попередні роки цього не вдавалось досконало зробити), а троси закріпили до днища.
Спортивні заходи
В радянський період довкола Комсомольського озера було створено велику відпочинкову інфраструктуру. У серпні 1987 року Тернопіль був центром проведення чемпіонату світу з водномоторних видів спорту. Цей статус водойма зберігає і до сьогоднішніх днів.
Переіменування
“Комсомольське озеро” перейменували в 1992 році, і з того часу водосховище називається Тернопільським ставом. Але оскільки дана назва дещо не пасує водоймі, серед тернополян та гостей міста більш прийнято називати його Тернопільським озером. Саме тому термін “став” на нашому сайті майже не зустрічається, хіба що лише у технічних цілях.
