Мені довелося бути першим, хто написав про зародження у нашому славному краї першого приватного підприємства такого профілю – «Тернопільнасіння» у сільській місцевості, зокрема, с. Івачів Долішній Тернопільського району. Його співзасновниками стали молоді та енергійні чоловіки, менеджери початків незалежної України. Колгоспна система в ринкових умовах економіки на селі розвалювалася, розпочалося масове безробіття, досвідчені аграрні кадри, робітники масових професій надовго виїжджали на заробітки в сусідню Росію, Польщу, Португалію, Іспанію. Як казали, хай живе кравчучка і професор чи лікар, інженер і вчитель з лахами на торговицях. Галичанські родини тоді від безгрошів’я, пустих прилавків крамниць, відвертого відчаю, спасали заробітки батьків, скудні пенсії. У ближньому й далекому зарубіжжі, практично горбатив і гнув спину на чужоземця кожний другий назбручанець. Закривалися або прихватизовувалися новоявленими нуворишами заводи, фабрики, потужні комбінати. Пустовойтенкові ваучери йшли на ринках за копійки. Особливий облом пішов на селі, пусткою лежала і заростала бур’янами і березками не оброблена земля, по-хижацьки розкрадалася матеріально- технічна й виробнича база колишніх колективних господарств, новоявлені демократи усіх мастей цькували і на всі заставки ганьбили досвідчених господарників. Керівників, що душу й серце віддали землі- годувальниці, працьовитій громаді й розвитку соціальної сфери.
Примусово без погодженням хліборобів призначалися керівники новоявлених КСП,СП, деякі з них не могли відрізнити ячменю від вівса. Такі туманні їжаки, і наробили великої біди на матінці- землі Тернопілля. Була й друга категорія відповідальних і знаючих, що зуміла правда-неправдами зберегти увесь набутий роками капітал трудівників. Ще й третя категорія обережних, але хитрих й лицемірних тих, хто дочекався в усім смертям на зло, повної розрухи об’єктів і виплатив мізерні копійки за майнові паї, встановивши символічну натуральну і грошову оплату за земельні паї. Тепер вони давно мільйонери, й мали людину праці десь…Знаємо їх пихатих і самовпевнених.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Читайте також
На довгій і тернистій журналістській дорозі більше поталанило на зустрічі з тими ратаями хто орав плугом вперто, але з надією на краще для України, рідного краю, отчої землі. Серед них чимало представників нової генерації аграріїв. Зокрема, Зіновій Дольний – учений агроном, який свого часу був головним агрономом Тернопільського рай- сільгоспуправління. а пізніше головним агроном- насіннєводом ДКВО «Насіння Тернопільщини» молоді економісти, які вже на сьогоднішній день працюють понад півтора десятки літ у насінництві Василь Чамбул та Юрій Климук. Вони складчину викупили приміщення запущеного кормоцеху і котельні в селі Івачів Долішній, і гуртом взялися за важливу і надзвичайну необхідну справу.
Кормовиробництво, як одна із похідних рослинницької галузі, що у структурі посівів мала займати 30 відсотків від усіх наявних посівних площ занепало, а насінництво багаторічних й однорічних трав й то поготів. На існуючих в області насіннєвих станціях обладнання вирізали на металобрухт, без надії на роботу працюючі агрономи- насіннєводи. лаборанти, оператори поповнили лави безробітних , хто молодший подався за кордон. Хлопці помізкувавши вирішили заповнити цю нішу і це їм вдалося. Капітально відремонтували викуплені господарські приміщення, під’їздні шляхи, облаштували офіс підприємства. На перших порах придбали очисну імпортну багатоопераційну машину «Пектус», обладнали лабораторію, підшукали професійних працівників. На початках сировину закуповували в діючих сільгосппідприємствах східних і центральних областей України, а також Полісся й Буковини. На місці проводили. аналізи на схожість, декілька стадій її очищення до посівних кондицій. В основному – це насіння багаторічних й однорічних злакових трав і кормових культур. Попит на насіння конюшини і люцерни був особливо серед тих агрогосподарств, що серйозно і цілеспрямовано займалися тваринництвом ,особливо молочним скотарством, вирощуванням телят і нетелей . На Тернопільщині на початках 2000-х років таких спецгоспів можна було порахувати на пальцях обох рук. Правда їх і зараз не густо.
– Тепер ПП «Тернопільнасіння» має закордонне і вітчизняне обладнання, кваліфікованих спеціалістів.- каже один з його співзасновників Юрій Климук. Це нам дозволяє в повній мірі здійснювати як очистку, так доочистку таких видів насіння як: люцерна, конюшина, вика, біла гірчиця, ріпак, буркун, люпин, фацелію , овес, багаторічні злакові трави- вівсяниця, райграс, грястиця, стоколос тимофіївка та інші. Ми маємо ділові й партнерські контакти не лише з сільгоспвиробниками й фермерами Західної України, але майже з усіх областей держави. Високо тримаємо марку свого підприємства. Постійно вивчаємо передовий досвід, новітні технології. Я, мої колеги Зіновій Дольний, Василь Чамбул беремо активну участь в усіх всеукраїнських Днях поля. Запрошуюють нас на наради- семінари, наукових конференціях з питань насінництва, впровадження нових сортів, ознайомлення з виведеними й апробованими на дослідних полях їх раніше».
– Потреба у якісному та висококондиційному насінні з кожним роком . Тому займаємося розширенням власного виробництва,- доповнює свого партнера з агробізнесу Василь Чамбул.У своєму господарстві «Семойагро» (семой – мовою есперанто означає насіння) в обробітку маємо понад півтори сотні гектарів в селах Івачеві Долішньому і Горішньому, Дубівцях Тернопільського і Глядках Зборівського районів.
На сьогодні івачеводолішнівське підприємство пропонує більше шістдесяти найменувань насіння однорічних і багаторічних трав та кормових культур. Суміші трав на пасовища. сінокоси, озелення парків та скверів, територій установ і організацій завчасно замовляють представники усіх областей України.
– Основне, на що ми сконцентрували основний виробничий напрямок своєї діяльності – це очищення і калібрування вирощеного насіння або закупленої сировини до найвищих посівних кондицій. Не пригадую за увесь час, щоб до нас надійшла хоч одна рекламація, – каже вчений агроном Зіновій Дольний. Якість продукції, висока схожість – основа з основ. Як гласить народна мудрість, «Яке насіння – таке покоління».
