Із мандрівного записника: Прашанті Нілаям – у Бога за пазухою

Опубліковано:
21 Січня, 2018

Індійські вулиці маленьких містечок надзвичайно жваві. Життя тут затихає обідньої пори в спеку і після дев’ятої вечора. А так – вигуки, безперервні сигнали  місцевих водіїв, голосні перегукування вуличних продавців. І з  поміж цього хаосу несподівано може вигулькнути  худоребра корова і вона йтиме прямісінько на вас. Тварина священна, її ображати не можна. У будь-яку мить (все залежить від вашого бажання) ви можете непомітно пірнути у ворота місцевого ашраму і врятуватись від реалій цієї місцини. Це аура іншого світу. Це як ковток живильної  рідини у пекельній, розпеченій сонцем  пустелі. Саме так з нами було в Путтапарті, містечку на півдні Індії, що неподалік промислового центру Бангалору. Одним словом пояснити, що таке ашрам, це все одно, що не сказати нічого. Це територія, де проживає вчитель і його учні. Але це також не роз’яснення, бо сучасні ашрами в Індії давно не такі, як були колись. Одним словом, це щось на зразок міста в місті (наприклад, Ватикан). Солідна територія, яка має свої соціальні установи і структури: телеграф, їдальні (індійська, пенджабська та європейська), музеї, торгівельні кіоски, супермаркет класичний і окремо – книжковий, готельні приміщення на зразок наших гуртожитків. Але головний об’єкт – це величезний мандір. Там вільно може розміститись близько 22 тисяч осіб. Він розділений на дві половини: жіночу й чоловічу. Це святая-святих ашраму. Тут відбувається даршан. Мовою санскриту –  споглядання  живого Святого. Розпочинається о восьмій годині. Співаються бхаджани (духовні піснеспіви, які прославляють різноманітні прояви Бога в різних релігійних традиціях, щось на зразок наших псалмів). Одним словом, в ашрамі, як у Бога за пазухою.  Недарма його назва «Прашанті Нілаям»  – в перекладі «Обитель найвищого спокою».  Хоча, насправді, щоб досягнути такого стану, треба багато над собою працювати упродовж 24-х годин на добу, та й духовна дисципліна має бути невід’ємною частиною життя.

Паломники їдуть звідусіль: Бангладеш, Венесуела, Сінгапур, Південно-Африканська республіка, Японія, Китай, Нідерланди, Німеччина, Британія, Польща, США, Канада, Китай тощо. Порахувати всіх не можливо. Але зустріли тут українців: зі Львова, Києва, Одеси, Хмельницька, Закарпаття, Черкас.  

У цьому ашрамі знаходиться самадхі (захоронення з 2011 року) великого індійського святого сучасної епохи Бхагавана Шрі Сатья Саї Баби. Він  прагнув об’єднати п’ять основних релігій світу, кажучи, що “Існує тільки одна мова – мова серця, існує тільки одна каста – каста людства, існує тільки одна релігія – релігія любові, існує тільки один Бог і Він – Всюдисущий”.

Суттєва деталь: під час богослужінь (даршанів) присутні за бажанням можуть повторювати молитви свого рідного віросповідання.

Колиску немовляти колисала кобра        

Саї Баба народився 23 листопада 1926 року на півдні Індії в маленькому містечку Путтапарті в простій набожній сім’ї. Очевидці розповідають, що за кілька днів до його народження в домі заграли всі музичні інструменти, які там були. А коли йому був місяць, то батьки помітили, що колиска, в якій він лежав, гойдається. Вони підняли ковдру і побачили там кобру, яка охороняла немовля… Коли малий Саї пішов до школи, то його дуже полюбили однокласники за те, що він на перервах матеріалізовував з простору солодощі. Батьків це стало непокоїти і вони почали водити малого до всілякого роду цілителів… Але в 14 років Саї Баба оголосив, що йде зі школи і з сім’ї, бо настав час виконувати місію, з якою він прийшов на Землю. Одного дня на батьківське подвір’я прийшла делегація людей, щоб «розвінчати» Аватара. Серед них були ті, які ще пам’ятали попереднього Аватара  Ширді  Саї Бабу, котрий помер 8 років тому. Але юний Саї  нагадав одному з присутніх про те, що той залишився йому винен 5 рупій, іншому нагадав, що колись подарував на весілля сукню… Не повірити не можна було.   

Сьогодні  в Індії дуже багато ашрамів. Воно й не дивно, адже в цій країні народжувалось і продовжує народжуватися багато духовних лідерів і святих. Наприклад, в штаті Керала, який називають країною Богів або земним раєм. Розташований він на березі Індійського океану. Це сюди колись плив Васко да Гама, а опинився…в Америці. Тут є іудейські синагоги і португальські фортеці, голландські палаци і сірійські церкви, індійські храми. Тут стовідсоткова грамотність і стовідсоткова чистота. А керують цим штатом…комуністи. Однак мова не про це. Саме в цьому регіоні живе дивовижна жінка, свята Амма. Вона відкриває людські серця до любові і гармонії в дуже дивовижний спосіб, обіймаючи людей. Амма зробила вже понад мільйон  обіймів, навернувши в такий спосіб людей на духовний шлях  істини.

Сєва – безкорисне служіння

На території ашраму в Путтапарті живе і працює багато волонтерів, які присвятили себе духовному служінню під час виконання звичайних господарських робіт (приготування їжі на кухні, вирощування овочів та фруктів, догляд за квітами і деревами, прибирання території). Їх називають сєвадалами.  Від слова – сєва , безкорисне служіння. Якщо хтось мислить, що тільки через молитву можна з’єднуватись з Богом, то він глибоко помиляється. Ревне виконування своїх обов’язків на благо інших – це також служіння Всевишньому. Яскравий приклад тому індійська християнка Мати Тереза.

Сьогодні тут справжній оазис. А донедавна це була пустельна територія. Місцеві жителі розповідають, що вода в Путтапарті була на вагу золота. Однак Саї Баба наказав геологам у певний день певного місяця встановити бурильне обладнання і приступити до видобування води. Ті довший час не хотіли братись за роботу – не вірили в позитивний результат, але ж яким було їхнє здивування, коли потік кришталево чистої води фонтаном вдарив у піднебесся. Саї Баба розробив потужний проект, реалізація якого напоює водою все містечко. Також він збудував супер госпіталь з найновішим обладнанням,  де безкоштовно лікуються найбідніші індійці з найвіддаленіших сіл країни. А ще  – духовний інститут, багато шкіл і лікарень в інших містах, також в Африці. Звідкіля такі гроші? Раніше до цього ашраму приїздило багато мільйонерів, просто багатих і знатних людей зі всього світу, які давали величезні пожертви на ашрам аби пожити тут, і вилікуватись не лише від фізичних недугів, а насамперед – від депресивних станів.

Коли у свій час британські колонізатори грабували й реально спустошували індійські землі, вивозячи звідси всі її багатства, місцеві мудреці пророкували їм сумне майбутнє.  «Мине трохи часу і все награбоване повернеться назад» – казали вони впевнено. Так воно й сталося. Усі аюрведичні клініки (особливо на півдні країни) переповнені сьогодні багатими англійськими пацієнтами з тугими гаманцями. А подібне лікування, як відомо, не з дешевих.

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

 

null

Фото: Валентина Семеняк

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер, долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук, підключайтеся до каналу Телеграм.

Джерело: Новини Тернопільщини
Теги: #індія, #новини тернопільщини, #новини тернополя, #подорож, #тернопіль, #тернопільські новини
Коментарі





Опілля квас ціни iPhone 14 Pro в Одесі, Україна
Статті
Інтерв'ю
“Це те місце, де я повинен бути”: історія бізнесмена, який переїхав з Гонконгу до Кременця
20:11, 18 Квітня, 2024

“Це те місце, де я повинен бути”: історія бізнесмена, який переїхав з Гонконгу до Кременця

Блоги
Найбільше читають: