Завжди епатажний, неочікуваний та неординарний Параджанов

Завжди епатажний, неочікуваний та неординарний Параджанов. Небезпечно вільна людина з небезпечно вільним талантом – інакше як пояснити 39 нагород та 24 Гран-прі міжнародних фестивалів його фільму-легенди “Тіні забутих предків”? Фільм, який по кількості нагород увійшов у книгу рекордів Гіннеса. Людина, яка жила у межах практично закритого суспільства, але товаришувала з Федеріко Фелліні, Мікеланджело Антоніоні, Жан-Люк Годаром, Анджеєм Вайдою, Ів Сен-Лораном, Андрієм Тарковським? Чоловіка здатного не тільки на екрані, а і у власному житті бути режисером нетипових ситуацій. Чи то грав у кіно чи то грав у життя?

Народжений у 1924 році у Грузії у місті Тбілісі,  хлопець мав продовжити справу свого батька та стати антикваром, але почав шукати власну дорогу. У 1942 році йому 18. Його перший навчальний заклад Інститут залізничного транспорту, далі через рік навчання різка зміна напряму і вступ до консерваторії Тбілісі, музика і хореографія; далі Московська консерваторія і ВГІК, і перша трагедія розбитого, навіть, вбитого кохання – його дружину вбили родичі та кинули під потяг, тому що у молодого чоловіка не було грошей для викупу…

І далі життя привело Сергія Параджанова у Київ на студію художніх фільмів на посаду  режисера – постановника. У Києві на нього чатувало щасливе кохання, народження сина і … знов розлука. У 1963 році Параджанов починає працювати над фільмом, який увійде у золотий фонд світового кінематографу “Тіні забутих предків”. Історія закоханої пари так торкнула найчутливіші струни душі режисера, який і сам знав смак справжнього кохання. Кажуть що він не знімав, а вимальовував фільм, кожний кадр, кожну сцену, кожну фразу. ”

Це був рік життя, прожитий біля ватри, біля джерела натхнення – пізніше скаже Параджанов.

На російську мову перекладати фільм Сергій Параджанов відмовився…

Будь, як Параджанов… Його день народження 9 січня.

Його пам’ятають, як сина України і він сам сьогодні є ватрою нашого натхнення.