Вражаюча детективна історія, яка демонструє супер-професіоналізм та найвищий рівень компетенції державних структур з уст головно автомайданівця Тернопільщини Ігоря Василіва. Далі – пряма мова.
05 березня 2017 року, прямуючи з Тернополя до Києва, патрульна поліція зупинила мене за порушення правил дорожнього руху. Штраф був справедливим, відповідно, одразу сплачений на місці зупинки (в той день екіпаж «Автомайдану» їхав на одну із акцій по Насірову, тому свідків пригоди є вдосталь).
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Минуло півроку… 25 грудня 2017 року, їдучи тим же напрямком і тим же автомобілем, мою дружину зупиняє патрульна поліція Рівного та повідомляє цікаву новину, начебто мій автомобіль перебуває в розшуку за несплату штрафу за порушення ПДР. Слід віддати належне патрульному, який здійснював зупинку, він ініціював перевірку сплати штрафу, підтвердив, що усі штрафи сплачені, а причини чому авто в розшуку не розуміє. Не маючи жодного виходу, патрульний обійшовся попередженням та відпустив авто, попередивши, що попереду є ще 2 інших пости. Єдиним вирішенням конфузу, як зазначив патрульний, є вирішення питання з виконавчою службою.
Після трьох днів коломийок, яким же було здивування, що за мене був сплачений штраф у подвійному розмірі (наголошую, що 255 гривень штрафу я оплатив одразу на місці після скоєння правопорушення).
А далі найцікавіше: з невідомих причин закрити відкрите виконавче провадження та зняти автомобіль з розшуку.
Перший дзвінок я зробив у виконавчу службу Тернопільської області, де мені порекомендували звернутися у міський відділ виконавчої служби (тут мені уже повідомили, що для закриття провадження я маю надати чек про сплату штрафу, якого я, враховуючи що подія відбулася півроку тому, не мав, або звертатись у виконавчу службу Рівненської області, оскільки відкривали провадження вони, а на моє питання чи можливий арешт автомобіля, державна працівниця сказала, що можливий). Наступний дзвінок був у патрульну поліцію Тернополя з проханням зробити витяг про сплату мною даного штрафу (патрульний повідомив, що до мене, як до водія немає жодних зауважень, так як мій штраф у ПОДВІЙНОМУ розмірі був сплачений 28 березня (не 5, як було сплачено мною на місці зупинки, а 28 і у подвійному розмірі) та порадив звернутись повторно у виконавчу службу для вирішення моєї проблеми). Далі дзвінок у міську виконавчу службу, проте навіть дізнатись з ким я розмовляю по телефону не вийшло, вся інформація в спецагента виконавчої звелася до того, що я телефоную в канцелярію, розмовляю з бухгалтером, а допомогти мені ніхто нічим не зможе.
Побачивши закрите коло серед бюрократичної тяганини з державними установами, з’явилось відчуття, що державні службовці навчаються спеціальним курсам «як хамовито «вшити» людину та породити відчуття безвихідності».
P.S. І як відповідати на ваші залізні аргументи, якщо не таким же хамством? Звертаючись до вас, людина чекає компетентних відповідей та дієвих рекомендацій, а не вічного посилання з кабінету в кабінет…
