Глава Української греко-католицької церкви Блаженнійший Святослав освятив сьогодні меморіал пам’яті жертвам сумнозвісного псевдособору, що відбувся 1946 року у Львові. Подія відбулася у селі Мушкатівці Борщівського району. Меморіал є першим в Україні, що зведений у знак цієї скорботної події в історії греко-католицької церкви.
Блаженнійший Святослав зазначив у своєму виступі, що ця подія є значимою не лише для країни, але й для цілого світу. Він наголосив, що сьогодні важливо говорити правду про цю подію, про тих тисячі закатованих священників, прихильників УГКЦ, в яких відібрав життя тоталітарний режим тих років.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Сьогоднішня подія – це, насамперед, пам’ять, яку ми освячуємо і святкуємо. Нині ми по крупицях збираємо свою церковну і національну пам’ять. Перед обличчям нових історичних викликів питаємо себе і кажемо світові: ким ми є? – звернувся до присутніх на заході Блаженнійший Святослав. – Більше того, внаслідок цієї насильницької ліквідації — цілої духовної країни, внаслідок насильницького знищення УГКЦ на її рідних землях, наша Церква ціною власної крові засвідчила те, що вона є правдива Христова Церква.
У заході взяли участь митрополити Василь (Семенюк) і Володимир (Війтишин), владика Дмитро (Григорак), священики, голова ОДА Степан Барна, а також меценати, представники різних органів місцевої влади, жителі села.
Урочисто, хлібом і сіллю зустрічали Предстоятеля УГКЦ на подвір’ї храму Петра і Павла села Мушкатівки. Настоятель храму о. Анатолій Гаврилевський вручив Блаженнійшому Святославу картину із зображенням сільського храму. А жителі Борщівщини вирішили подарувати високому гостю унікальну вишиту сорочку, яку вручив Блаженнійшому Святославу голова громади Іван Кобилянський.
Блаженнійший Святослав підкреслив одну важливу особливість сьогоднішньої події: цей пам’ятний знак було споруджено не стараннями влади, ініціатива вийшла від людей. Від тих людей, які шанують пам’ять своїх предків, які бажають відновити історичну справедливість і вшанувати всіх тих, хто поклав свої голови за ідею збереження греко-католицької церкви.
Фото автора
Історична довідка.
Львівський псевдособор тривав з 8 по 10 березня 1946 року, не визнаний Ватиканом і скликаний у Львові згідно з планом КДБ СРСР із ліквідації Української Ггреко-Католицької Церкви, ініціативною групою у складі трьох священиків: Гавриїла Костельника, Михайла Мельника, Антонія (Пельвецького) як представників трьох єпархій Галицької митрополії: Львівської, Перемиської і Станіславської. Оскільки жодного єпископа УГКЦ на цьому соборі не було, завдяки чому. Згідно з канонічним правом, Львівський “собор” був лише неканонічним зібранням. Саме тому як УГКЦ, так і вся католицька церква, вважають це зібрання псевдособором. Згодом учасники Ініціативної групи почали «закликали українське католицьке духовенство за прикладом „політичного з’єднання України з Росією“ переходити до з’єднання з РПЦ”.
