Сезонна робота закінчилася рабством. 58-річний закарпатець провів три тижні у полоні в чоловіка, який обіцяв заробіток. На Рівненщину мешканець Хусту Михайло Бублій поїхав, бо хотів заробити на подарунок дружині.
Відтак з вересня збирав малину у приватному господарстві та оскільки врожай ягід закінчився, він став різноробочим: лагодив пліт, порав господарство, а далі мусив догоджати господарю, пише “МедіаТОР”.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
За кожен непослух чоловіка били. Коли той попросився додому, його кинули в підвал і пригрозили розправою. Врятував закарпатця випадок, його зв’язаного у хатині, знайшли сільські юнаки.
– Він закрив мене в льох, побив на мені швабру, розбив всю голову, а потім добивав ногами. В мене була поламана рука, але я мусів помити йому туфлі. Казав, що вже не можу працювати. То мені погрожували, що повісять у лісі, – розповідає 58-річний закарпатець.
Розлючений на немічного раба рівнянин вирішив його позбутися. Розплата за неробство мала відбутися на Тернопільщині. Зв’язаного Михайла чоловіки відвезли у село Лідихів, тут у хаті край села не чужому ліжку раб очікував розправи. Кривдники ж тим часом пішли у бар. Цей момент став для Михайла щасливим. У будинку, де невільник дожидав смерті мешкав і 20-тирічний Павло. Саме він й застав чужинця у своїй кімнаті.
– Коли я зайшов до хати, на ліжку лежав зв’язаний чоловік. Я налякався, думав, що він мертвий. Але опанував себе, розв’язав його та викликав правоохоронців, – розповідає визволитель закарпатця Павло Мигович.
Правоохоронці, які приїхали на місце події, кажуть, що на чоловіку були видимі тілесні ушкодження. Відтак його спочатку доставили до поліцейської станції, а згодом до Кременецької районної лікарні.
У медичному закладі невільнику наклали гіпс, зашили і обробили рани, підозрюють перлом щелепи та в районі косметичних операцій не роблять. Оскільки закарпатець про собі не мав ні документів, ні грошей, дбає про нього медперсонал.
Виписати Михайла з лікарні можуть вже, та нікуди. Чекають допоки рідні перерахують потерпілому матеріальну допомогу.
Тим часом у рідному Хусті спокійно живе сім’я Михайла: дружина і шестеро дорослих дітей. За нього не хвилювались, бо, кажуть, він випивав і час від часу зникав. Що ж стосується Михайлового кривдника – поки що він на волі. Тривають судові слухання. Якщо чоловіка визнають винним, рівнянини може сісти до в’язниці на три роки.
