Козівський район на Тернопіллі за топонімами мають право називати «найкозячішим». Адже, крім райцентру Козова, можете ще завітати до селища Козлів чи побувати в селі Козівка. Скажіть, хіба можна було тут не вшанувати фестивалем козу — тварину сумирну й водночас норовливу та кумедну?! Утім, що там фестивалем, навіть пам’ятником! Нарешті коза в Козові дочекалася таких почестей.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Кози завжди гарно розважають і дітей, і дорослих. Фото автора
Уже вдруге в райцентрі організували аграрно-мистецький фестиваль «Коза-фест» із гаслом «Там, де коза ходить, — добре земля родить». Співорганізатор цього свята Володимир Ярема каже, що багато хто з мешканців Козова тримає у своєму господарстві цих тварин. Лише в тому куточку селища, де він мешкає, нарахував шістдесят кіз. Деякі з них, а також з Козівки та інших сіл, вийшли на фестивальний парад. Але перед тим їх чепурили, прибирали-наряджали власники та дітки, які взяли участь у заході.
Майстер-клас із малювання гламурної кози організувала вчителька Ольга Васильцова. Фото автора
Скульптор із міста Бережани Ігор Крук зі своїми трьохмісячними кізочкою та цапком, щоправда, на урочистий марш не встиг. Але його улюбленці не були обділені увагою учасників фестивалю. Пан Ігор сам змоделював для козенят одяг у національному стилі. Каже, вже десять років розводить кіз, споживає їхнє молоко, найкраще воно йому смакує з медом. Як людина творча, звісно, не міг не втілити кози і в скульптурі. Цього разу презентував у Козові вирізьблену фігурку «Коза-фест» — норовливу кізоньку, яка об’їдає молоді яблука з деревця.
Скульптор із міста Бережани Ігор Крук на фестиваль приїхав із трьохмісячним цапком. Фото автора
Зрештою, чи не найважливішою подією в межах фестивалю стало відкриття на центральному майдані селища скульптури кози. Творчу ідею тернопільського митця Дмитра Пилип’яка втілив-викував коваль із Козлова Віталій Комонько. Коза постала в образі годувальниці. На її ріг присіла пташка, це певний символ миролюбності цієї тварини.
Звернули на фестивалі увагу й на вроду кози, узялися визначати найгарнішу козу року. Найгучніше оплески від глядачів пролунали на адресу кози Маньки, вона й здобула почесний титул. Дбає-доглядає за красунею-переможницею козівчанка Ганна Оманчак.
Учителька Ольга Васильцова тим часом організувала для дітей майстер-клас з малювання кози. «Вона в нас — різнобарвна, веселкова, має золоті сережки, зелені нафарбовані очі, милується своєю вродою», — зазначає Ольга Володимирівна. За кращий малюнок його автор удостоївся солодощів.
Тільки-но відкрили скульптуру козі, діти одразу її «осідлали». Фото автора
Узагалі на фестивалі подбали про велику програму для дітей. Організували різноманітні козині конкурси, ігри, забави. Треба було бачити, скільки втіхи малеча мала лише від того, що могла досхочу поборсатися в звичайній соломі. Місцева театр-студія «Дивосвіт» підготувала інтерактивну виставу «Крутелики вовки й файні козенята».
Як і на будь-якому фестивалі, «Коза-фест» також подбала про містечко майстрів, невеликий ярмарок. На одній із локацій у казані на вогні готували смачну страву. Серед інших тут куховарили ресторатор із Тернополя Ігор Мамус і доктор гуманістики Сергій Ткачов. Це саме вони запропонували проведення «Кози-фесту», їхній задум підтримали місцеві аграрії та влада. «Усі на одному підйомі працюють на цей фестиваль, — зазначає пан Сергій. — І мені це подобається. Тож я з радістю погоджуюся сікти капусту, різати помідори, готувати салати тощо. Атмосфера тут дуже затишна, родинна».
Святковий настрій підсилювала ще й велика фестивальна концертна програма, в якій виступили Ірина Борисюк, Світлана Андрушків, гурти «Настасівські музики», «Пшеничне перевесло», «Терен».
