Тернопільщина вже намолотила понад півтора мільйона тонн хліба. Як наголосив виконуючий обов’язки директора департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА Володимир Стахів, область перебуває на третьому місці в державі за урожайністю ранніх зернових культур — 49,2 центнера з гектара. За урожайністю основної культури — пшениці — на четвертому місці — 53 центнера з гектара.
Уже зібрано 74 відсотки ранніх зернових культур. На темпи збирання врожаю вплинули погодні умови: на початку літа було холодно, тож колоскові дозрівали погано. Тепер у сільгосппілприємствах області розпочалася сівба озимого ріпаку, а згодом будуть сіяти ячмінь.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
У гарячі серпневі жнивні будні, коли ще на одних полях повно зріє озимий пшеничний колос, а інших звільнених від урожаю озимого ріпаку, ячменю вже місцеві механізатори готують грунт під посівну-2018року на орендованих землях сіл Великі Чорноківці,Давидківці,Тарнавки працівники сільгосптовариства « Обрій» скромно відзначили 15-річчя господарської та виробничої діяльності.
Читайте також
У 1992 році разом з командою однодумців сьогодні,директор,і вже заслужений працівник сільського господарства України Степан Данилишин заснували одне із перших в Чортківському районі приватно орендне підприємство « Обрій».Йому та головним спеціалістам бухгалтерові Ганні Романець ,економісту Стефанії Пристай, агрономам Миколі Золотому. Василю Питаківському, ветлікарю Петру Середі, досвідченим механізаторам, тваринниками усім тим, хто душею та серцем вболівав за колективну господарку вдалося її зберегти від горезвісних кучмівських реформ економіки на селі. Зокрема, увесь майновий та виробничий комплекс, кадровий потенціал, невеликий фінансовий ресурс. Але головне було вселити надію для своїх земляків, ровесників. з якими зростав і мужнів у рідних Великих Чорно кінцях. Вчився полюбив хліборобське ремесло і жив ним не лише в будні, а й свята. І Степану Данилишину повірили не лише земляки. Але жителі сіл Давидківці,Тарнавки.нині хліборобський колектив . що налічує 60 чоловік обробляє 2700 гектарів орної землі, які орендує у власників земельних часток саме у цих населених пунктах Чортківського району.
– Першопрохідцям завжди важко,- каже Степан Григорович, землі нам попалися запущені ,худобину треба було на шлеях піднімати, свиней вирізали. Борги по короткотермінових й довгострокових кредитах мільйоні. Але в усіх жеревіла надія дамо лад господарці в нових економічних умовах, не допустимо підстав для сумнівів та розчарувань людям, що повірили нам. Саме їхня довіра й пошана була для нас головним стартовим капіталом і компасом надійності та благословенням. Спільно з агрономами районними спеціалістами докорінно переглянули у структуру посівів зернових й технічних культур, кормових угідь, пасовищ .Визначили орієнтири стабільного розвитку тваринницької галузі з ухилом на свинарство. Сьогодні утримуємо майже тисячне свинопоголів’я, 200 голів великої рогатої худоби. Їх доглядають досвідчені місцеві тваринники Надія Гупалюк,Ганна Хаба,Наталія Євчій,Марія Боцяновська та інші. Вони мають гідну зарплату, належні побутові умови, пошанівок у колективі й у людей.
В агропідприємствах середнього типу до яких належить ПАП « Обрій» треба розвивати і впроваджувати у виробничий цикл різноманітні гілки діяльності. Хоч центральна ставка-зерновиробництво.Його основа основ- озима пшениця. ЇЇ вирощували і зібрали вчасно і без втрат майже на800 гектарах .Засіяли перспективними сортами насінням еліти та першої репродукції. Вкотре не підвів сорт» Кубус» . який в зоні Лісостепу ризикованого землеробства стійкий проти хвороб та шкідників,погодніх негараздів. Торік на круг зібрали 48 центнерів збіжжя, то в цьому році урожай колоскових значно вищий, від попередніх показників. Як для наших небагатих на родючий гумус земель додайте ще малосніжну зиму, холодну весну і постійні перепади температур. Встигли зібрати зерно ,щоб не підпалила спека. Це добрий результат праці головного агронома Миколи Золотого, агронома Василя Питаківського. При цьому в рослинництві чітко дотримуємося сівозміни і використовуємо найефективніші попередники, прогресивні технології, рекомендації науковців. селекціонерів. Не гребуємо думкою старожилів. Що декілька десятків літ попрацювали на рідній землі- годувальниці .Вчасно комбайнами імпортного виробництва обмолотили 450 гектарів озимого ріпаку, озимий ячмінь. Старанно й сумлінно попрацювали на весняній посівній та жнивах механізатори Петро Кука, Степан Куций, Іван Колос , водії Михайло Савчук,Любомир Кульчицький, Руслан Габушев, Олег Галушка та інші.
Попри очевидні успіхи. А валове виробництво сільськогосподарської продукції тут за останнє п’ятиріччя збільшили майже втричі, урожайність зернових й технічних культур зросла втричі. Сьогодні ПАП « Обрій» економічно й фінансово стабільне агроформування на Чортківщині. Тут систематично поповнюють машинно- тракторний парк сучасною імпортною та вітчизняною технікою. Спільно дбають про розвиток і завтрашній день, і виправдовують дану довіру земляків.
Попри очевидні успіхи, у місцевих хліборобів не бракує проблем. Найбільше потягнула до низу відміна спец режиму ПДВ, що призводить до різкого скорочення власних обігових коштів. А якщо тепер кошти з виробництва заберуть від аграріїв, то за рахунок чого інвестувати нові проекти, створювати робочі місця і додану вартість? Це при тому , що в державі немає стабільності. А кредити з понад двадцятьма відсотками обкладені такими жорсткими умовами, що стають просто недоступними. Не важко спрогнозувати , що за таких умов. Коли інвестиційні джерела влада свідомо замулює, аграрне виробництво нинішній лідер усієї економіки української держави почне пробуксовувати, а відтак занепадати. Особливо –з це боляче вдарить у першу чергу по малих та середніх сільгосппідприємствах, фермерських господарствах, де трудиться до 70 відсотків усього місцевого сільського населення країни.
Паралельно з турботою про хліб насущний колектив Степана Дмитришина особливу увагу приділяє соціальному облаштуванню населених пунктів та їх розгалуженої інфраструктури. Фінансово підтримує церковні громади. відремонтували своїм коштом дитячий садок у Великих Чорно кінцях. В трьох кімнатах зробили капітальний ремонт, закупили меблі. Також встановили енергозберігаючі сучасні вікна. Виділи на потреби освітніх закладів населених пунктів за останні роки понад 150 тисяч грн.
Окремо хочу написати про підтримку керівника ПАП « Обрій», заслуженого працівника сільського господарства України Степана Дмитришина воїнів АТО, волонтерів, тих ,хто йде служити на строкову службу до українського війська. Їх систематично забезпечують продуктами харчування, пальним та іншими речами першої необхідності. Із сіл Великі Чорно кінці. Давидківці, Тарнавки пішло служити вісім чоловік до Збройних Сил України. Кожному з них адміністрація ПАП « Обрій» видала по 3 тис. грн. Разом з дружиною Наталією Григорівною, що працює завідувачем їдальні сільгосппідприємства вони особисто законсервували понад 500 банок м’ясної тушонки, яку разом з іншими харчами земляків відправили в зону бойових дій на Сході держави. Степан Григорович наводить конкретні факти допомоги селам, зокрема, підсобляє в ремонті доріг технікою, пальним матеріалами.
З гордістю говорить Степан Григорович про свою сімю, з дружиною Наталією познайомився ще коли був молодим спеціалістом. Батькову дорогу в фермерському господарстві та агро бізнесі сьогодні гідно продовжує син Григорій, нині він керівник ПП « Добробут». Невістка Галина подарувала їм внучка Остапа. Дочка Світлана здобула фах економіста міжнародника у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка. Віриться, що внуки в майбутньому підтримають сімейні традиції та хліборобську естафету Данилишиних. Він міг піти в науку вчився добре. Але обрав рідне село, де поруч були його батьки і дорогі серцю земляки. Так енергійний і наполегливий директор думає сьогодні. Бо саме від батьківського порогу, від рідного села, від пшеничної ниви Степан Данилишин черпає наснагу для майбутніх добрих справ, які сьогодні чекають його працьовиті і сумлінні земляки.
