Відомий український журналіст Вахтанг Кіпіані завітав до Тернополя і презентував нові книги із серії «Історична правда» в арт- світлиці Бункермузу. «Зродились ми великої години. ОУН і УПА» – збірка вибраних науково-популярних публікацій, які розміщені на сайті «Історична правда» з історії руху ОУН і УПА» і «Війна двох правд. Поляки та українці у кривавому ХХ столітті». Такого штибу книг є вже шість.
У них зібрані статті різних авторів, які досліджують теми, пов’язані з другою світовою війною, з українсько-польським конфліктом, діяльністю українських націоналістів. – Розповідає упорядник видання Вахтанг. – Тут є статті і про мельниківців, і про бульбівців. Без розуміння істинного значення українського націоналізму в історії України, неможливий подальший історичний поступ. Дуже важливо зрозуміти, чому стільки уваги приділяє цьому питанню російська та польська політика. Автори глибоко досліджували це питання як архівісти, як історики, як викладачі, як публіцисти, як краєзнавці, як філософи. Відбулось осмислення різних типів проблем, перспектив, які потрібні для розуміння того, чи був український націоналізм конструктивний, чи державотворчий. Польські чи російські чинники важливі для нас, але вони – другорядні. Тут є статті, у яких не проговорені до кінця окремі факти, або які замовчувалися. Вищезгаданими подіями часто цікавиться молодь. А й справді, поставте себе на місце цих героїв, які значною мірою були ровесниками сучасної молоді. Іти в ліс – ситуація 43-го року, або йти в підпілля – 39-го. Для прикладу, чи були б ви готові вийти з цієї аудиторії чи з дому і вже не повертатись сюди, бо часто це було неможливим. Ви йдете з дому і повертаєтесь туди через 5-7 років, або не повертаєтесь ніколи. Ви маєте поставити питання, де взяти гроші, яких у вас нема на боротьбу, на пересування, на листівки, зміна місця постою тощо. А виявлення місця схову чи криївки в тебе під хатою або на обійсті означало депортацію всієї родини. Ці книги важливі для усвідомлення і розуміння того, що бути героєм дуже і дуже не просто.
Перегляньте також:
- Житель Тернополя намагався виїхати до Польщі у багажнику автобуса
- У жителя Чортківщини поліція вилучила пакет з підозрілим порошком
Читайте також
Наприклад, як у свій час було написано статтю «Борщ по бандерівськи». Написав її один чоловік, який закінчив історичний факультет і, як багато інших співвітчизників, виїхав до Польщі на заробітки. Його не могли довго знайти, а текст був дуже важливим: що їли повстанці у часи підпілля. Доклавши чимало зусиль, цю людину таки знайшли. Відтак зуміли ширше подати гастрономічні секрети кухні повстанців у підпіллі. Історія підлітків, історія дітей, історія нагород, історія міжфракційної боротьби… Зібрано важливий і цікавий фактаж.
До слова. Важко повірити в те, що усвідомлення і розуміння істинної правди про ОУН-УПА, прийшло до Вахтанга Кіпіані ще тоді, коли він жив і працював у Миколаєві. Ні-ні, не в тому, що Львівської області, а в тому, що на півдні України. Що це таке, знаю не з перших вуст, а тому, що у свій час працювала в херсонській «Наддніпрянській правді». Тільки за те, що розмовляла українською, мене називали западенкою, хоча родом я з Черкащини. Бог дарував шанс Вахтангу Кіпіані познайомитися із людьми, які мали безпосередній стосунок до тих часів і яким пощастило вціліти… Читаймо, думаймо, аналізуймо.
Фото: Валентина Семеняк
