Уже третій рік в одній з найбільших агрокомпаній України – Агрохолдингу «МРІЯ» – вирують пристрасті. Після оголошення дефолту по погашенню облігацій Компанія встигла попрощатися із засновниками холдингу, перейти під контроль кредиторів і отримати новий топ-менеджмент. Довгий час Компанія не могла домовитися про реструктуризацію боргів з найбільшими кредиторами, серед яких Міжнародна фінансова корпорація. Наприкінці травня «МРІЯ» таки досягла компромісу з IFC і потроху повертає контроль над раніше втраченими земельними масивами. А днями Компанія підготувала свіжу фінансову звітність. Агрохолдингом стали цікавитися потенційні покупці. Відомо, що з пропозицією про поглинання заходив холдинг Андрія Веревського «Кернел». Однак, за інформацією LIGA.net, пропозицій було кілька.
Незважаючи на узгоджені з кредиторами позиції, відновлення інтересу до Компанії, стабільної діяльності холдингу, в операційній роботі підприємства відбуваються катаклізми. Влітку минулого року автотранспортне підприємство холдингу захопили невідомі. У «МРІЇ» вважають, що до захоплення причетні екс-власники – сім’я Гута. А днями Компанія виявила підпал декількох одиниць техніки вартістю $ 300 000.
Перегляньте також:
- Підприємці з Тернопільщини підозрюються у переправі чоловіків закордон
- Друге місце в Україні: ТНПУ лідирує за працевлаштуванням
LIGA.net розпитала нинішнього керівника Агрохолдингу «МРІЯ» Саймона Чернявського про поточну ситуацію в Компанії і перспективу всієї галузі.
Генеральний директор «Мрія Агрохолдинг» Саймон Чернявський. Фото з мережі Інтернет
ПРО БОРГИ: «З РОДИНОЮ ГУТА НЕ СПІЛКУЄМОСЯ, АЛЕ ЧАСТО ЗІШТОВХУЄМОСЯ З ЇХ ЛЮДЬМИ І “СПОРТСМЕНАМИ”»
– Нещодавно «МРІЯ» повідомила про те, що досягла певного компромісу з більшістю кредиторів. Розкажіть, чому переговорний процес був настільки затяжним? Які умови реструктуризації погодили: сума боргу, термін, відсотки – всі подробиці.
– Дійсно, нещодавно ми оприлюднили домовленість, досягнуту з IFC. Це останній забезпечений кредитор, з яким ми прийшли до консенсусу; зараз оформляємо домовленості документально і можемо приступати до імплементації угоди. Загальні умови реструктуризації не змінилися, за винятком зниження процентних ставок, які повинні бути виплачені незабезпеченим кредиторам протягом перших трьох років. Подробиці я розголошувати не можу.
Чому так довго? Є кілька чинників. Один з них пов’язаний з кадровими змінами всередині самої IFC: нові люди, які не знайомі з реструктуризацією «МРІЇ», стали відповідальними за цей процес і повинні були вникнути в нього належним чином, а ми зі свого боку, – пояснити.
Крім того, кредиторів у «МРІЇ» – кілька десятків, і від багатьох ми отримали коментарі та побажання щодо спрощення процедури і структури імплементації. Ми постаралися максимально їх врахувати, особливо з боку українських кредиторів, для яких ця процедура складніша, і провели роботу над спрощенням юридичних процедур.
У всьому цьому тривалому процесі важливу роль зіграла підтримка як з боку кредиторів, так і з боку нашої держави. Для наших іноземних інвесторів «МРІЯ» – це показовий кейс захисту їх інтересів в Україні.
КОРИСНІ ДАНІ
«МРІЯ» працює на українському ринку з 1992 року. З 2008-го акції Компанії котируються на майданчику Франкфуртської фондової біржі. За підсумками 2013 року Агрохолдинг отримав чистий прибуток у розмірі $ 88,5 млн, що майже в два рази менше, ніж в 2012-му. У серпні 2014 року «МРІЯ» повідомила про прострочену виплату близько $ 9 млн процентного доходу і близько $ 120 млн в рахунок погашення боргу за її зобов’язаннями. Сукупна заборгованість «МРІЇ» перед усіма фінансовими кредиторами з урахуванням гарантій, наданих пов’язаним з сім’єю Гута компаніям, на момент оголошення дефолту становила близько $ 1,3 млрд.
Саймон Чернявський працює на посаді гендиректора «МРІЇ» з лютого 2015 року. До цього він очолював агрохолдинг HarvEast Ріната Ахметова, куди прийшов з компанії «РоАгро» Сергія Тігіпка, в якій займав посаду першого заступника директора. Кредитори наймали Чернявського як антикризового менеджера, який зміг би поставити Компанію на ноги і допоміг би повернути банкірам і бондхолдерам їхні гроші.
– Чи всі кредитори тепер згодні піти на поступки «МРІЇ»? Наскільки я пам’ятаю, Міжнародна фінкорпорація і кілька банків не хотіли йти на поводу у Компанії.
– Немає незалежного керівництва Компанії, яке діє від її імені на свій розсуд або в чиїхось інтересах. Є тільки група кредиторів, які намагаються врятувати бізнес. І група консультантів, включаючи новий менеджмент, найнята для цього кредиторами. Тому мова не йде про поступки «МРІЇ». У кредиторів є фінансові радники, які супроводжують процес реструктуризації. Вони, спільно з новим менеджментом, формують пропозиції. Роль менеджменту в цьому процесі – протестувати життєздатність таких планів, можливість їх реалізації і, в підсумку, імплементувати.
Що стосується IFC, то, як я вже говорив, опору не було. Був довгий процес вникання в суть справи і узгодження. Але була інша невелика група українських кредиторів, які, захищаючи свої інтереси, намагалася зірвати процес в розрахунку бути викупленими іншими кредиторами. Так, вони розуміють, що пропоновані умови реструктуризації дадуть для них кращий, правда, відкладений результат, але чекати вони не хочуть. Їх дії загальному процесу реструктуризації не заважають.
– Деякий час тому я негласно спілкувалася з одним із представників родини Гута. Він говорив, що умови реструктуризації, які «МРІЯ» пропонувала кредиторам спочатку, були вигіднішими, ніж нинішні. Чи знаєте ви, що це були за умови, і чи розповідали про них кредитори?
– Ви хіба не помітили – екс-власники «МРІЇ» завжди пропонували своїм кредиторам вигідні умови (сміється). І ми бачимо, до чого це в результаті призвело. Крім того, поки увагу кредиторів було відвернуто на так звані переговори, в Компанії кипіла робота з виведення активів на підставні юридичні особи.
– Скільки всього кредиторів у Компанії? Раніше було створено два комітети кредиторів – банківський і бондхолдерів. Який з них більш лояльний до Компанії?
– Робочим капіталом «МРІЮ» забезпечує комітет бондхолдерів, це щодо питання про лояльність. Хоча сам факт того, що всі основні кредитори погодили умови реструктуризації, вже говорить про їх лояльність. Що стосується кількості, то якщо розглядати бондхолдерів як двох кредиторів – за кількістю випусків, – то кредиторів у нас всього близько 40. Якщо ж враховувати кожного бондхолдера індивідуально, то їх понад 100.
– Представник родини Гута говорив, що досить тісно спілкується з обома сторонами конфлікту – тобто з нинішнім керівництвом «МРІЇ» і кредиторами. Чи так це? Як давно ви бачилися з кимось із засновників «МРІЇ»? Адже, як відомо, Іван Гута створив нову агрокомпанію – «Аграрна Городниця», яка знаходиться в безпосередній близькості від «МРІЇ» – в Тернопільській області.
– З сім’єю Гута ми не спілкуємося, зате регулярно зіштовхуємося з їх людьми – колишніми співробітниками «МРІЇ» і «спортсменами», яких вони залучають для вирішення своїх питань і залякування наших співробітників. Перетинаємося ми на полях, в реєстраційних службах, на зустрічах з громадами.
Перетинаємося і по діяльності компанії «Аграрна Городниця». Це нове дітище Івана Гути, що намагається перетягнути до себе пайовиків «МРІЇ». З цією метою його командою запущена ціла інформаційна кампанія про нібито підроблені «МРІЄЮ» договори оренди. Суд дійсно визнав, що кілька підписів пайовиків були підроблені, але питання в іншому: вони датовані 2011-м роком і підписані особисто Миколою Гутою. У нас є копії цих документів. І так у всьому.
– Мій недавній співрозмовник звинувачує нинішнє керівництво «МРІЇ», тобто і вас, в тому, що використовуються методи для тиску на сім’ю Гута. Що це за методи?
– Ми захищаємо наші права в юридичному полі, щоб повернути те, що було незаконно виведено з Компанії. Тиснути будемо всіма законними методами.
– Ще одна теза колишніх власників полягає в тому, що Компанію просто відтіснили в політичних інтересах. Таке собі політичне рейдерство. Чи можете ви це прокоментувати?
– Ця ситуація – наслідки дефолту по кредитах через навмисне і великомасштабне шахрайство. Ніякої політики.
ПРО СЬОГОДНІШНЮ «МРІЮ»
– Давайте поговоримо про нинішній стан справ у Компанії. Ваші попередники заявляють про те, що ситуація в частині операційної роботи холдингу погіршилася в рази. Тобто вас фактично звинувачують в тому, що нове керівництво «МРІЇ» погіршило стан справ в Компанії. Чи є у вас контраргументи?
– Взяли у інвесторів $ 1,3 млрд, а віддали активи на $ 150 млн і порожній розрахунковий рахунок. Це об’єктивний результат на момент дефолту.
Що стосується операційної діяльності, ми не знаємо достовірно, що було тоді, і з чим порівнювати. Дані аудиторських звітів нерелевантні. Тому ми можемо порівнювати тільки свої періоди, починаючи з 2015 року. Всі звіти можна знайти на нашому офіційному сайті. Так, результати не чудові, але і технічний стан Компанії все ще не ідеальний. Нам знадобиться ще час, щоб відновити вкрадені у «МРІЇ» активи: техніку, виробничі об’єкти, землі.
– Що стосується земельного банку «МРІЇ» колишньої і «МРІЇ» нинішньої, чи всі землі вдалося ідентифікувати?
– Ні, далеко не всі. 2015 рік, власне, і почався з аудиту всіх активів, в тому числі, і земельного банку. Аудований земельний банк становить зараз 186 000 га. Працюємо над перепідписанням договорів оренди, і досить успішно – ми вже переуклали і зареєстрували близько 70%. На сьогодні ми ідентифікували всі договори оренди, у яких є кадастрові номери. Є також земельні ділянки, орендовані за сертифікатами, у яких немає кадастрового номера, і визначити їх місце розташування неможливо. Ми тільки знаємо, що вони знаходяться на території певної сільради.
Реальний земельний банк «МРІЇ» відрізняється від озвученого колишніми власниками на 60 000 га. З цих «загублених» 60 000 га частина земель вже ідентифікована. Це ділянки, які були виведені з «МРІЇ» колишніми власниками разом з рядом юросіб, і ділянки, оренда яких була розірвана неправомірно, після чого договори оренди на них були перепідписані на юрособи, підконтрольні колишньому менеджменту. Там, де це юридично можливо, ми відстоюємо свої права в судах і комісіях. На початку 2017 року Комісія при Мін’юсті скасувала незаконні дії реєстратора, і «МРІЯ» відновила контроль над 5 000 га, ще близько 2 000 га зараз оскаржуються в судах.
– За даними Компанії, «МРІЯ» залучила з новим менеджментом близько $ 50 млн робочого капіталу. А який оборот «МРІЇ»? Чи покриває він суму позик? Адже це як-не-як показники ефективності.
– Дохід за 12 місяців маркетингового року, який закінчився 30 червня 2016-го, склав $ 67,9 млн. Надходження коштів від покупців за цей період становлять $ 69,4 млн.
– Не можу не запитати і ще про одне звинувачення на адресу нового керівництва – підкуп суддів. За словами мого співрозмовника, рішення про арешт майна Гути в минулому році було прийнято за чотири години, при чому цей позов був цивільним.
– Я прекрасно розумію, хто є джерелом цих чуток. Арешт був накладений в рамках основної кримінальної справи і за формою своєю не суперечить Кримінальному кодексу. Чому суд вчинив так, а не інакше, напевно, потрібно питати суддю. А такі резонансні справи проводити відкрито, із залученням ЗМІ.
– Зараз Гути судяться з «Мрією Лізинг». Які їхні вимоги і чи є результати тяжби?
– Гута точно не судяться з «Мрією Лізинг» чи взагалі з будь-ким із юридичних осіб, що входять в структуру Агрохолдингу. Дійсно, є спір, в якому «МРІЯ» є позивачем по відношенню до компанії «КОЛЕКСІ» (колишня назва «Делівері трейд» – ред.), якій в момент оголошення дефолту була неправомірно продана вся необтяжена техніка «МРІЇ» – близько 700 одиниць. Ведеться спір про визнання цих угод недійсними і повернення техніки у власність Агрохолдингу, рішення суду першої інстанції прийнято на користь «МРІЇ». Важко спрогнозувати, скільки ще часу будуть тривати судові процеси, але якщо все буде відповідно до термінів, передбачених Господарським кодексом, то ми розраховуємо, що до кінця цього року вони повинні завершитися. І це як раз щодо питання про роботу судової системи.
– У всіх викликає питання той факт, що фінансовим радником Компанії виступає ICU. Безумовно, компанія сильна, але її близькість до політичного керівництва країни дозволяє робити припущення – і екс-власникам теж – про те, що ця компанія тут не випадково. Розкажіть, як ICU з’явилася біля «МРІЇ».
– Комітети кредиторів – банків та бондхолдерів – для реструктуризації кредитного портфеля «МРІЇ» призначили фінансових радників – консорціум компаній Rothschild і ICU. ICU – відома і дуже досвідчена компанія, успішно завершила цілий ряд проектів з реструктуризації в Україні. Упевнений, що ключовим фактором для кредиторів при прийнятті рішення про її участь в проекті були саме досвід і професіоналізм компанії. Ми, з боку менеджменту, також задоволені співпрацею з нашими радниками, які докладають величезних зусиль для успішного завершення реструктуризації залишеної нам у спадок заборгованості.
– Як йдуть справи з раніше захопленим АТП «МРІЇ»?
– Навесні ми повернули контроль над АТП в Козовій Тернопільської області. Це ще один об’єкт, який був незаконно виведений попередніми власниками зі складу Агрохолдингу за кілька тижнів до оголошення дефолту. Як тільки схема продажу на афілійовані особи була розкрита і з’ясувалося, що власником АТП став колишній директор з безпеки «МРІЇ», рішенням Мін’юсту була скасована незаконна реєстрація.
За АТП в Хоросткові судові тяжби тривають. 1 липня минає рік, як АТП захопили, і ми його не використовуємо. Але ми маємо намір повернути Компанії цей актив і використовувати його у виробництві. Зараз справа розглядається в суді.
– Нещодавно ви купили нову техніку за кредитні кошти. Скажіть, дефіцит техніки обумовлений саме блокуванням АТП?
– Основна причина в тому, що Компанія перейшла кредиторам з повністю спустошеним парком техніки. Ми не дорахувалися більше 1 000 одиниць, які частково намагається повернути «Мрія Лізинг» в судах. За нашими підрахунками, на оновлення техпарку потрібно близько $ 30 млн. Щорічно, завдяки поповненню робочого капіталу і в рамках інвестиційного плану, ми закуповуємо найнеобхідніше. З 2015 року вже інвестували $ 21 млн. На цей рік під закупівлю техніки заплановано $ 10 млн, а повністю покрити дефіцит техніки плануємо до 2019 року.
ПРО РИНОК ЗЕМЛІ І МАЙБУТНЄ АГРОСЕКТОРА
– З «МРІЄЮ» все зрозуміло, давайте поговоримо про глобальне. Земельна реформа в Україні зривається вже котрий рік. Чи потрібен Україні ринок землі?
– Потрібен. І навіть в тому варіанті, в якому він обговорюється зараз. Він не ідеальний, але це перший крок, і він дозволить розвиватися малому і середньому бізнесу. Фермери зможуть оформити на себе до 200 га. А 200 га на селі – це вже нормальне господарство, що дозволить фермеру піти, наприклад, в банк і попросити кредит на трактор. І це вже початок бізнесу, це дуже добре для країни. Це дасть поштовх всьому сектору. Потім вже можна створювати законодавчі та адміністративні важелі, щоб на наступному етапі відкрити ринок для великих інвесторів. Тому моя думка – почніть з чогось, не треба чекати. Це зовсім невигідно великим аграрним холдингам, але це добре для України. Це та реформа, яка дозволить дрібному і середньому бізнесу розвиватися.
– Чи є в планах «МРІЇ» розширення земельних угідь і диверсифікація напрямків діяльності?
– Так, обидва пункти в планах є. Зараз ми зосереджені на тому, щоб зберегти і убезпечити наявний земельний банк «МРІЇ»: ми вже переуклали і зареєстрували близько 70% договорів оренди. Ми зуміли налагодити відносини з пайовиками і органами місцевої влади завдяки тому, що працюємо прозоро, вчасно і в повному обсязі платимо податки, реалізуємо соціальні програми. Ми також уклали нові договори оренди на кілька тисяч гектарів, у нас з’явилися нові пайовики. Ці нові землі компенсували ті, від яких ми відмовилися при оптимізації земельного банку. Щороку відбувається природний відтік і приплив пайовиків. Важливим є те, що нових пайовиків у нас більше, ніж тих, хто не хоче продовжувати співпрацю. І ми вдячні їм за таку довіру.
Що стосується диверсифікації, то поки нам потрібно розібратися з тією ситуацією і станом справ, які склалися в Компанії, а вже далі займатися інвестиціями в нові стратегічні напрямки.
– У минулому році ви встали на шлях кооперативного руху. Розкажіть про ваші успіхи в цій галузі. Чому вирішили створити кооператив: це бізнес чи соціальна місія?
– Для нас це важливий проект. Підтримуючи кооперативи, ми створюємо робочі місця і джерело доходу для наших пайовиків. Практичний приклад: молокозаводи купували в одному з наших сіл молоко по 4-4,5 грн. за літр у кожного жителя окремо. Ми запропонували селянам об’єднатися і допомогли з обладнанням: купили танк-охолоджувач, аналізатор жирності і т. д. Сьогодні вони формують «товарну партію» і продають молоко за ціною 6,5 грн. за літр, при цьому ще й самі вибирають, кому його продати. «МРІЯ» може допомогти кооперативу знайти потенційних покупців, але остаточне рішення завжди за селянами. За два роки ми вже створили 10 кооперативів різного спрямування: молоко, вирощування ягід, переробка, які є джерелом основного або додаткового доходу вже більш ніж для 700 селян.
– Що ви думаєте про держпідтримку села: чи виживе без пільг і дотацій агросектор?
– Так. Агросектор буде фінансово стійкий, якщо закони будуть дотримуватися і якщо прийдуть інвестиції в розвиток. А інвестиції прийдуть, якщо закони будуть дотримуватися.
Якщо ж уряд хоче підтримати і диверсифікувати профіль сільського господарства, то краще вибирати конкретні сфери і субсидувати дрібних фермерів, кооперативи, людей, які залучили довгострокові інвестиції і вимагають підтримки.
– Як у Компанії йдуть справи з відшкодуванням ПДВ? Чи немає заборгованості?
– Мушу зазначити, що нова система працює ефективно: проблем з відшкодуванням ПДВ немає.
– Ринок боргового капіталу для українських компаній знову ожив. Чи розглядаєте ви можливість випуску облігацій? За яких умов це може бути реалізовано?
– Так, але не зараз. На даний момент ми сконцентрували всі зусилля на реструктуризації. Після реструктуризації ми розглянемо цей інструмент для рефінансування частини боргу, але це буде не раніше кінця 2019-го.
– Чи користуєтеся ви квотами на безмитну поставку товарів в ЄС?
– Ні.
– Як топ-менеджер ззовні, скажіть, що справило на вас в Україні найбільш гнітюче враження як на керівника великого бізнесу?
– Відсутність поваги до законів і нездатність влади контролювати їх дотримання.
За матеріалами LIGA.net
