Рятуймо Україну, хлопці! (Фото)

Це поетичний рядок з відомого вірша (світлої пам’яті) засновника першої в Україні Тернопільської крайової організації НРУ, першого голови Тернопільської організації НСПУ Георгія Петрука-Попика.  Рядок, який я винесла у заголовок, викарбуваний на меморіальному Знакові, урочисте відкриття якого відбулось в неділю. Через дощову негоду людей зібралось небагато. В основному це були ті, хто пам’ятав пана Георгія: побратими рухівці, письменники, художники, представники міської та обласної рад, родина поета. Відкриваючи подію, Анатолій Вихрущ зауважив, «… що цей Знак зроблений з любові: з пам’яті, з любові дружини, з любові доньки, з любові і поваги побратимів рухівців. Йому не має металевого еквіваленту. Якби хтось сказав, що цей Знак зроблено із золота, він би допустив примітивну помилку. Біля цього Знаку хочеться постояти і тихо помолитися. Без зайвих і голосних слів».

За доброю українською традицією пам’ятний Знак освятив о. Ярослав. До спільної молитви за упокій душі Георгія приєдналися всі, хто прийшов. Навіть… дощик, який з рясного врапт став легеньким і благословенним. І як не погодитись зі словами отця про те, що якщо не пам’ятатимемо людей-борців за волю України, які вже відійшли від нас у засвіти, то марними будуть наші віра і патріотизм. Будемо безликими і нам буде байдуже, що відбувається довкола нас. Словами-роздумами поділились Віктор Овчарук (Тернопільська обласна рада) та Леонід Бицюра (міська рада).

Про працю над першою книгою Георгія Петрука-Попика  (мало бути семикнижжя) «Аура слова й борні», 2002) поділився з присутніми її літературний редактор, письменник Богдан Мельничук. Зворушливими спогадами поділились легендарні ветерани рухівці Михайло Левицький та Володимир Колінець, планами на майбутнє – представник київського Руху, народний депутат України Віктор Кривенко. А коли донька поета Ліна проникливо декламувала батькового вірша, повірте, по шкірі «повзли» мурашки…

«Не час амбіцій, суєти і чвар.

Не час хандрити чи шукати лаврів.

Зі Сходу чути голоси примар,

Щоб воскресити динозаврів…

Тож прапорів ховати не пора.

Серця гасити в спалахах емоцій,

Щоб не згубила нас підступна гра,

Зову: рятуймо Україну, хлопці!»

Написав його поет у далекому 89-ому році. Але кожний рядок написаний ніби про сьогоднішній день.

До слова. У «Вікіпедії» нарахувала сімнадцять поетичних збірок, саме стільки вийшло друком ще за життя поета. Окремі були перекладені болгарською, італійською та російською мовами. На вірші поета написано чимало пісенних творів. До речі, Анатолій Вихрущ виступив із слушною пропозицією провести літературні уроки з творчості знаного краянина. А ще, кожного 18 квітня, у день народження поета, збиратись біля пам’ятного Знака і читати його вірші. Це потрібно, насамперед, поколінню молодих.

 Фото: Валентина Семеняк

 Фото: Валентина Семеняк

 Фото: Валентина Семеняк

 Фото: Валентина Семеняк

 Фото: Валентина Семеняк

 Фото: Валентина Семеняк

 Фото: Валентина Семеняк

Читайте нас у Google News

Читайте нас у Telegram