У Велику п’ятницю для загальноцерковного пошанування виносять святу плащаницю. Вірні впродовж двох діб – до свята Великодня – приступають до цієї святині та поклоняються їй, – пише Доба за матеріалами: bogoslov.org/plashchanytsja.
Сучасний Церковний устав Православної Церкви детальних відомостей про те, яким чином повинен відбуватися виніс плащаниці не говорить. Швидше за все, трохи більше як півтора тисяч років Церква не знала такого обряду. Ну, а той факт, що винесення святої плащаниці у Велику п’ятницю звершувалося в різних церквах у різний спосіб, ще раз підтверджує цю думку.
Перегляньте також:
- Як потрапити в екіпаж танка “Leopard”
- Керівник будівельної компанії «Креатор-Буд» Ігор Гуда взяв участь у Західноукраїнському бізнес-форумі
Отже, серед кількох відомих чинів, сьогодні повсюди практикується наступний. По закінченні вечірнього богослужіння Великої п’ятниці звершується обряд виносу плащаниці. Священнослужителі тричі скорботною процесією обносять її навколо храму. Якщо священик один, то сам несе плащаницю на своїх плечах і тримає її обома руками на голові, а інший її кінець тримають двоє старших братів, якщо є потреба
Далі плащаницю заносять у храм, і по цьому розпочинається читатись канон про розп’яття Господнє та особливий чин відомий з назвою «Плач Пресвятої Богородиці». Далі – відпуст Вечірньої, і далі відбувається поклоніння духовенства та мирян плащаниці.
Згідно традиції Православної Церкви, підходити до ікони належить так. Двічі перехреститися, поцілувати її, та перехреститися третій, останній раз. Цілувати на іконах завжди потрібно лише зображення ручок та ніжок. Цілувати Пречистий лик (лице) Спасителя, Божої Матері чи святих – заборонено. Таким чином, стоячи на колінах перед плащаницею двічі осіняємо себе хресним знаменням, цілуємо руки Спасителя, Святе Євангеліє, ноги, і ще раз хрестимось.
Хтось воліє на колінах підходити до плащаниці (у деяких сільських храмах люди так роблять), а інші підходять і поклоняються просто, як щонеділі до ікон на тетраподі. Як поводитися найвірніше? Церква відповідає, що краще всього слідувати традиції конкретного храму чи місцевості. Якщо існуючий в храмі порядок заведено з благословення отця-настоятеля, то його й слід неухильно дотримуватися, вважаючи правильним саме його, навіть коли в сусідньому селі роблять по-іншому.
Нічого поганого немає в тому, що до плащаниці люди йдуть на колінах від самих дверей храму. Це давній звичай, котрий цілком відповідає духу Великої п’ятниці – дня особливого покаяння та суворого посту.
Прикладатися до Божого Гробу (Плащаниці) можна до самого часу перенесення її на престол перед святковою Великодньою літургією.
