Навіть неможливо собі уявити, що так швидко минає час. Здається, що це було вчора, а насправді минуло вже два тижні, як Муніципальний Галицький камерний оркестр великим концертом відсвяткував своє 25-річчя. Що вже говорити про ті 25 років із життя оркестру, які пролетіли, промайнули, промчали – на хвилях музики, у різних ритмах та стилях, у вихорі виступів, концертів, презентацій та інших заходів, які складають творчу біографію кожного колективу, – пише Тернопільська липа.
А для художнього керівника і диригента оркестру, його засновника і творчого натхненника народного артиста України Василя Феленчака ці роки стали невід’ємною частиною життя. Тим більше, що ця святкова імпреза була для маестро подвійною, оскільки 20 березня він відзначав 70-річний ювілей.
Перегляньте також:
- «Веселі канікули з Богом» у Дністровському каньйоні: для дітей влаштували розваги
- У селі біля Тернополя затримали снайпера
Згадуючи подію, що підбила підсумки тих 25-років, перше найяскравіше враження, що залишилося в серці, що безмежно, до щему вразило, це те, що розділити свято з Галицьким камерним прийшло багато людей – в залі був практично аншлаг. Приємно було бачити знайомі обличчя людей, які є постійними відвідувачами концертів оркестру, щирі посмішки друзів, які завжди підтримують і надихають.
Свідченням поваги до колективу та визнання його ролі в мистецькому житті міста стали вітання, пам’ятні подарунки та квіти від міського голови Тернополя Сергія Надала, ікона, подарована колективу отцем Орестом Павліським, концертний мікрофон, який вручив для потреб оркестру начальник управління культури і мистецтв Тернопільської ради Олександр Смик.
Дуже приємно, що привітати колег з ювілеєм прийшов директор обласної філармонії Ярослав Лемішка, розповісти про перші роки з біографії оркестру, згадати про його діяльність на базі Палацу Культури «Ватра» завітали заступник генерального директора виробничого об’єднання «Ватра» Іван Куцан, міський голова Тернополя 2002-2006 років, за каденції якого оркестр здобув звання «Муніципального», Богдан Левків, ведуча першого концерту оркестру Ганна Ніколайчук.
Музичне вітання зробив для колективу керівник академічного ансамблю народної музики «Візерунок» заслужений артист України Мирослав Бабчук, який разом з оркестром виконав популярну композицію «Самотній пастух».
Ще одним музичним подарунком став і сольний виступ колишнього артиста оркестру, учня Василя Феленчака контрабасиста Назарія Стеця. Музикант зараз живе у Києві, але спеціально приїхав, щоб взяти участь у концерті і виконати сольно твір на улюбленому інструменті маестро Феленчака – контрабасі.
Надзвичайно трепетним у ході дійства став момент, коли колишні артисти оркестру, піднявшись на сцену, вручили квіти кожному музиканту, який працював цього вечора для глядачів.
А музика, яку подарували присутнім артисти, була справді варта і квітів, і оплесків, і визнання, і вигуків «Браво». Твори, що до своєї ювілейної програми підібрав Василь Феленчак і втілив за допомогою колег-артистів, вражали різноманіттям – традиційна класика на зразок увертюри до «Ромео і Джульєтти» Петра Ілліча Чайковського та осучаснена класика за темами Моцарта Роберта Лонгфілда, класичний джаз у вигляді «Рапсодії у стилі блюз» Гершвіна та джаз популярний, такий як «Блюз» Дюка Елінгтона, м’який «бітловський» рок у попурі за мотивами хітів «крутої четвірки» та рок справжній, що проявився у «Димі над водою» з репертуару гурту «Deep Purple».
Особливою «родзинкою» концерту стали твори, виконані спільно із Народною хоровою капелою «Зоринка». Перший із них, «Look at the world», прозвучав з присвятою на честь світлої пам’яті директора «Зоринки» Ізидора Доскоча та дизайнера, автора афіш оркестру Олега Качала.
Наступним, сучасним і дуже яскравим, з вітанням для колективу оркестру з нагоди ювілею та побажаннями подальшої плідно співпраці від художнього керівника «Зоринки» Анжели Доскоч був «Плотогони» українського композитора і аранжувальника Ростислава Бабича.
А ще один твір – «Алилуя» Генделя – став своєрідною кодою усього дійства.
А ще були слова – Олександра Смика про те, що це величезне щастя – все життя займатися улюбленою справою, Василя Феленчака про те, музика – це його життя, Сергія Надала про Галицький камерний, який є візитівкою нашого міста. І відгуки глядачів, написані після концерту: « У світі є небагато речей, заради яких варто жити. Музика! Так! Заради неї – варто і необхідно!»…
Олена Лайко
