У Тернополі вшанування пам’ять старшого сержанта роти матеріального забезпечення 128-ї гірсько-піхотної бригади героя Віталія Лотоцького, який загинув під Дебальцевим. Згадували військового у школи №22, де він навчався, у церкві Андрія Первозваного на вулиці Чернівецькій помолилися за душу бійця, а могилі на Микулинецькому цвинтарі відправили панахиду за загиблим.
Перегляньте також:
- 34 зрадники України позбавлені державних нагород України: список
- Унікальні ретро-світлини ХІХ століття: жителі Заліщиків у традиційному одязі
Віталій Лотоцький був родом з Тернополя, народився 19 липня 1979 року. У 1986—1994 роках навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 22, перейшов уТернопільській загальноосвітній школі № 19, яку й закінчив у 1997 році. В листопаді 1997 року призваний у ЗСУ (ВЧ А-3679, курсант, від 20 травня 1998 — у ВЧ А-4106, моторист), демобілізований у травні 1999 року. Присвоєно звання старший сержант. Був поранений на блокпосту «Балу» під Дебальцевим 16 лютого, помер наступного дня. На початку березня упізнаний серед загиблих.
На честь Віталія Лотоцького 6 травня 2015 року в Тернопільській загальноосвітній школі № 22, де він навчався, відкрили пам’ятний стенд. А 12 листопада — меморіальну дошку на фасаді школи.
Бійця було нагороджено відзнаками: «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня» та званням «Почесний громадянин міста Тернополя» (2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, який виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
