Різдво… Ви помітили, у переддень Різдва Христового видозмінюється простір. Інакшими стають люди. Так, вони метушаться, вони поспішають, але не так, як завжди, а на особливо піднесеній ноті. І це неможливо не помітити. Так було завжди, так є і так буде. Врапт кудись зникає агресія, добрішають очі… А все тому, що раз на рік у наших Душах пробуджується Світло Різдва. І сховати його неможливо, бо ж очі – дзеркало Душі. Наша Душа торкається не просто до всепланетарного дійства, а до Вселенського поступу. Вона причащається Христовою Любов’ю, Добром і Сердечним Миром.
Різдво – це своєрідна нульова точка відліку у просторі. Це мить, з якої все колись почалось. Це постійне нагадування нам, щоб у своїх помислах і діях прагнути отієї вершинної досконалості. Це нагадування нам, якими ми маємо бути насправді.
Перегляньте також:
- Як потрапити в екіпаж танка “Leopard”
- Керівник будівельної компанії «Креатор-Буд» Ігор Гуда взяв участь у Західноукраїнському бізнес-форумі
Надвечір’я Різдва… Поступово згасає день. В очікуванні священного дійства принишкли дерева й птахи. Від новорічної іграшки, що відсвічує казковим різнобарв’ям, віє загадковістю і таємничістю. У зимовому танку тихо кружляють сніжинки, сплітаючи неймовірної краси мережані візерунки. Світ застиг в очікуванні Дива…
За годину до появи Немовляти, Марія ревно молилась. Про всі ці подробиці стало відомо через об’явлення блаженної Матері Марії від Ісуса з Агреди (Іспанія). З її слів “ця подія звершилась опівночі в неділю (після суботнього дня) 25 грудня, рівно 9 місяців по Непорочнім Зачаттю, в році п’ять тисяч сто дев’ятдесять дев’ять (5199) від Сотворення світу; ця дата була мені потверджена Небесами, як правдива і певна”.
“Божа сила сповнила Марію; впав серпанок, що закриває надприродний світ… І Вона ясно звиділа Бога Самого в такій славі і розкоші, що ні люди, ні ангели не в стані їх описати, чи досконально зглибити. Було поновлене у Неї все раніше надбане знання про Божественність і людську природу Її пресвятого Сина. І зверх того, Їй тепер були довірені нові тайни з невичерпних Божих архівів… Видіння тривало понад годину. Вийшовши з нього, Пресвята Марія зразу ж відчула, що Немовлятко Бог почало рухатися в Її лоні… Її постать перемінилась в ангельську, обличчя променіло світлом, палаючи саможертвенною любов’ю”. Ось як описує самі Пологи через своє видіння блаженна: “Немовлятко Бог вийшов від Своєї Матері не дорогою інших новонароджених, а – навпростець, через стіну лона, не порушуючи її дівичності, неначе промінь світла, що пронизує кришталь. Вийшов, коли Марія клячала в молитовному захваті. Дитятко підхопили на руки помічники святі Архангели Михаїл і Гавриїл, які були при тому присутніми у видимій формі”.
І з’явилась на небі «зоря ясна і досвітня» (Об’явлення Св. Івана Богослова 22, 17). Народження Нового Світила було особливим знаком для багатьох посвячених у цю Тайну із Тайн. Орієнтуючись на досвітню зорю, мудреці зі Сходу розшукали Новонародженого і привітали символічними дарами. Золото, ладан і миро – глибоко символічні дари. У давнину золото символізувало не лише багатство, а й духовні скарби. Ладан – це субстанція Душі. Виготовлявся із сосни та кедру, дерев, які мали потужну енергостверджуючу силу та енергетику. Ароматом з ладану обкурюють храм, у якому відбувається богослужіння. Ладан – це містичний зв’язок через вогонь з Небом. Миро готується вищим духовенством церкви з оливкової олії, білого виноградного вина й ароматичних речовин, із спеціальним богослужінням при цьому. Священнослужителі використовують цю пахучу рідину при здійсненні таїнства миропомазання…
Сучасні астрономи, посилаючись на знання древніх астрологів, обґрунтували цікаву версію. 2000 років тому в момент народження Ісуса Христа (зимове сонцестояння) з’явилось нове зіркове скупчення Яслі… Ця назва зафіксована на древніх астрономічних картах. Мало того, обабіч нього є дві маленькі зірочки, назву яких – Віслята – можна знайти в описах Плінія Старшого…
Кожне Різдво Христове – це ще один шанс нам, людям, змінитися внутрішньо. Відкрити серце, впустити туди Світло. І процес цей має бути не одноденний, а повсякчасний:
Кожний день – це Різдво Христове.
Навіть якщо сумно, якщо пада дощ.
Якщо на одному кінці планети – війни,
А на протилежному – бабця Марфа сапа город…
Кожний день – це дарунок від Бога авансом.
Це великий нам шанс в майбуття
Подивився Христос на Землю – і заплакав:
Люди, я ж приходив до вас нещодавно,
Господи, то невже це знов…
Оченята новонародженого Немовляти відсвічують лагідним променистим Світлом. Світлом від Світла. Його тиха усмішка налаштовує на гармонійний лад у Душі, спричинює до світлих розмислів, торкається найпотаємніших духовних струн… Зупинімось на хвильку, запам’ятаймо цей стан, ці відчуття. І, кажучи: «Христос рождається! Славімо Його!», відчуймо, як традиційне до цього часу різдвяне привітання набуває глибиннішого і значимішого значення, аніж завжди. Вслухайтесь: воно не просто промениться Світлом, а допомагає кожному з нас стати його продовженням. Станьмо ним.
