Про цей цікавий і несподіваний факт поціновувачі творчості відомого українського художника, графіка і дизайнера Олега Кіналя дізнались під час відкриття його виставки книжкових ілюстрацій у мистецькій галереї «Бункермуз». Працюючи над знаменитим твором Франка «Фарбований лис», на одній із картин Олег домалював… ровер. Саме такий, про який мріяв поет усе життя, але так і не спромігся його придбати.
«Ми довго спостерігали, як діти сприймають художні ілюстрації, – ділиться враженнями художник, – зокрема до казки «Фарбований лис». І зрозуміли, що не можна дітям «давати» спотворені зображення: в одежі. Дитина сприймає все правильно. Якщо лис, то він має бути лисом, якщо ведмідь – ведмедем, кізка – кізкою. Але всі вони мають людські характери. На думку Олега, ілюстратор це той, хто підкреслює автора, він не може вийти за рамки того, про що той написав. Тут має бути надчутливе серце, ну і, звісно, душа. Бог наділив Олега цими дарами і він щедро ділиться ними з довколишнім світом через його особливе бачення і сприйняття.
Перегляньте також:
На виставці «Дорога дитинства» представлені ілюстрації до творів світової класики та сучасних авторів. Двадцять картин до відомих дитячих творів: «Пригоди Барона Мюнхгаузена» Распе Рудольфа, «Рікі-тікі- таві» Кіплінга, «Пригоди Цибуліно» Джанні Родарі тощо. Родзинка виставки – широкоформатні полотна до казки Франка «Фарбований лис». Важливо те, що це не малярство заради малярства, а дивовижна візуалізація твору.
Олег народився художником, бо скільки себе пам’ятає, все щось малював. Школярем полюбляв сидіти на останній парті і малювати карикатури. А одного разу настільки правдоподібно відтворив три рублі, що однокласник не втримався і на ці гроші накупив пиріжків. Батько забороняв малювати, прагнув привчити сина до путньої роботи, щоб у майбутньому давала прибуток. Одного разу купив бичка і наказав синові випасати. Та де там, який бичок, коли надворі нестерпно припікає і так хочеться пірнути в прохолодну голубінь озера. Хлопчина викрутився із ситуації. Намалював двом хлопцям, які пасли корів, «голі» карти і ті залюбки пильнували худобину майбутнього художника. Про свої дитячі пригоди Олег Кіналь розповідає на особливо піднесеній хвилі. Відчувається щемна ностальгія за дитинством. У нього класична львівська освіта: училище прикладного мистецтва ім. Івана Труша та поліграфічний інститут ім. Івана Федорова. За плечима багатий досвід, який акумулювався у професійну майстерність. Працював головним художником багатьох періодичних часописах. Ініціював видання Всеукраїнських дитячих журналів «Клас» та «Класні ігри». Головні герої цих видань Колібрик і Киця стали улюбленцями чисельної школярської аудиторії України. Я добре пам’ятаю той «зірковий» час «Класу», бо й сама мала причетність до редагування кількох номерів. А який успіх мали перші в Україні кольорові зошити та щоденники видавництва «Школярик», де головним художником працював Олег Кіналь!
Майстер пензля активно співпрацює з українськими видавництвами: «Мрії збуваються», «Поліграфіст», «АСК», «Спектраль», «Навчальна книга «Богдан», «Джура», «Історичні місця рідного краю», «Кальварія». А ще із «золотими» письменниками Лесею Коковською-Романчук, Сергієм Ухачевським, Василем Шклярем. Олег оформив тисячі різноманітних видань та проілюстрував сотні книг у серії «Світовид», «Маєстат слова», «Чумацький шлях», «Горизонти фантастики». У його творчому доробку фотоальбоми «Тернопільщина земля любові нашої». До слова. Невгамовний Олег разом з дружиною досліджували історію життя українського святого Амфілохія Почаївського. Допомагає він у розбудові та реставрації храмів на Кременецьких горах. Нагороджений орденом УПЦ КП «ім. Кирила і Мефодія» за просвітницьку діяльність. Як стало відомо, частину полотен виставки художник подарує в дитбудинок.
