Є люди, які, перш ніж щось брати до рук, спочатку уважно читають інструкцію. І тут нічого не вдієш, бо так вже влаштовані їхні мізки. Інструкція супроводжує їх всеньке життя. Без неї вони й кроку не ступлять. Про таких сьогодні кажуть, що це «ходяча вікіпедія». З одного боку це нібито й добре…
Один мій знайомий без інструкції не міг ступити й кроку. Навіть почав їх колекціонувати. Зберігає в «тематичних» теках. Інтернету не довіряє, більше – паперовій продукції. Цей чоловік ще того, радянського гарту. Останнім часом він помітив, що тексти інструкцій, незалежно від галузевого спрямування, (чи то медицина, чи то промисловість тощо) «розростаються» і стають все більшими й довшими за обсягом написаного. Відповідно йому доводиться все більше й більше затрачати часу на їхнє прочитання. І ось що з цього вийшло.
Перегляньте також:
- Як потрапити в екіпаж танка “Leopard”
- Керівник будівельної компанії «Креатор-Буд» Ігор Гуда взяв участь у Західноукраїнському бізнес-форумі
Якось у Тимофія (умовно назвемо героя нашої оповідки) почався нежить, погодьтесь, з ким не буває. Тимофій, який ще й до всього цього завжди слідкував за своїм здоров’ям, пішов в аптеку і купив традиційні краплі для носа «Санорин». Іншим вперто не довіряв. У картонній коробочці разом із флаконом зі скла бурштинового кольору та з кришкою крапельницею, на дні лежала вчетверо складена традиційна інструкція, про яку заздалегідь потурбувалось наше рідне Міністерство охорони здоров’я. Тимофій збовтав білу емульсію…і заходився уважно вивчати пропоновану інструкцію. Був вихідний, отож вільного часу чоловік мав вдосталь. Оскільки терапевтична дія наставала протягом п’яти хвилин після закапування, то Тимофій, перш ніж вдаватись до якихось конкретних дій, уважно почав вивчати написане. Минулорічні інструкції до «Санорину» «просто відпочивали» у порівнянні з новоспеченими протипоказаннями, особливими застереженнями та побічними діями. Чорним по білому там писалося, що препарат може викликати печію і сухість слизової оболонки носа, нервозність, головний біль, тахікардію, артеріальну гіпертензію, підвищену пітливість, а часте застосування може призвести до…хронічного закладення носа. Тимофій просто розгубився… З носа йому не переставало текти, а дружина тим часом в режимі «онлайн» встигла вже приготувати сніданок, обід, вечерю…
– Ганнусю, що означає слово тремор? – стурбовано запитав у своєї половини Тимофій, коли та з кухні перейшла до вітальні і заходилась там прибирати.
Його дружина-вчителька, яка однією рукою вправно орудувала порохотягом, а другою притримувала навушники, слухаючи веселу музику, про що свідчили її збуджені рухи, не відриваючись від роботи, витягнула з книжкової полиці словник іншомовних слів і тицьнула чоловікові під ніс:
– Там все написано.
І справді, у словнику дуже ретельно й детально було виписано все про «тремор»: мимовільні ритмічні м’язові скорочення, що спостерігаються при деяких функціональних і органічних захворюваннях нервової системи.
Чим більше Тимофій вчитувався в інструкцію, тим більше його охоплювало роздратування і неспокій. А «Особливі застереження» в інструкції остаточно доконали. Бо там ще йшлося про обережне застосування препарату у випадку захворювання серцево-судинної системи, при цукровому діабеті, гіпертиреозі, феохромоцитомі, при бронхіальній астмі… А тут, як на гріх, Тимофій несподівано пригадав, що три дні тому, його й справді щось штрикнуло під лівою пахвою, майже в ділянці серця, а якщо це…
– Ганнусю! Що означає гіпертензія? – перелякано гукнув до дружини.
– Ти де це вичитав?
– Та ж в інструкції.
– То ти ще й досі не закапав носа? – здивовано зупинилась прибирати жінка. – Наскільки мені не зраджує пам’ять, це означає ймовірність підвищеного артеріального тиску.
Тимофій замислився… В інструкції рекомендували закапувати по 1-3 краплі емульсії у кожен носовий хід двічі-тричі на день. У разі передозування або випадкового ковтання… препарат спричиняв нервозність, тремор, серцебиття, нудоту, підвищення температури тіла, спазми, набряк легень, психічні порушення, гнітючий вплив на центральну нервову систему, сонливість, шок, кому і…навіть зупинку серця!
Несподіваний різкий дзвінок у двері повернув Тимофія до життя. Відкривати пішла Ганнуся. На порозі стояла Тимофієва теща, яка, незважаючи на пекельні морози, приїхала з далекого села і привезла з собою провізію. Вона підбігла і, не тямлячи себе від радості, згребла маленького і куценького зятя в оберемок, та так, що мало не задушила його в своїх обіймах. Від неї пахло лісом, грибами і майбутнім Різдвом. Побачивши обкладеного словниками доньчиного чоловіка, відразу пішла в наступ:
– Нежить? Зараз закапаємо.
Теща схопила бурштинову пляшечку, щоб хутчіш закапати зятеві носа. Але не встигла вона підійти до чоловіка, як той, несподівано уявивши можливий передоз санорину, мало не знепритомнів… Це треба було бачити! Втім, нашатирний спирт хутко привів його до тями. Тим часом теща натерла червоного буряка, видушила з нього сік, розвела водою – і закапала зятеві ніс. Щасливий Тимофій вільно задихав у дві ніздрі.
– Зарубай собі на носі, червоний буряк – це наші найкращі краплі в світі, – сказала гордо і переконливо теща. А ще – звичайні дулі. Лікують будь-який нежить. Просто вчені ще не досліджували цей феномен.
Тимофій здивовано витріщився на тещу. Він ніяк не міг второпати як вона все це вміло і спритно встигла зробити і що найголовніше…без інструкції. Це був нонсенс! Він знову схопив інструкцію до санорину, яку Ганнуся заледве не відправила до сміттєвого бака і перелякано прочитав наступне:
«Утилізацію всіх невикористаних препаратів чи залишків необхідно проводити відповідно до національних вимог».
– Ганнусю, – змучено опустився Тимофій на підлогу, – а що означає «до національних вимог»?
Ганнуся важко зітхнула і безпорадно глянула на матір. Та, не довго думаючи, засукала рукава, сіла до комп’ютера і заходилася «гуглити». Чого не зробиш заради улюбленого зятя!
