Подарували мені на день народження цукерки. Оскільки роздивлятись у присутності гостей «солодку» коробку було незручно, відклала на потім. Але яким було моє здивування, коли згодом прочитала назву гостинця «Государев фундук». Звісно, подумала, що він із Росії. Та цікавість взяла гору і я почала шукати виробника. Якби ж то так: текст, як насінинки маку. Прочитати неможливо. Добре, що маю знайомого «дядька Гугла». Він мені й підказав адресу: м. Харків, корпорація «Бисквит-шоколад».
Харків? Не дивно. Я б здивувалась, якби це був Київ або Львів. Однак мене турбує інше: скромне мовчання харків’ян. Я навіть не маю на увазі ситуацію у якій зараз знаходимося, а мова про війну, про тисячі загиблих і зниклих безвісти українців. І кому як не харків’янам, які живуть на межі із тривожним регіоном, турбуватися про спокій і бути пильними. Втім, я про ІНШЕ.
Перегляньте також:
- Як потрапити в екіпаж танка “Leopard”
- Керівник будівельної компанії «Креатор-Буд» Ігор Гуда взяв участь у Західноукраїнському бізнес-форумі
Читайте також
Невже ми настільки інтелектуально отупіли, що «ковтаємо» все, що нам підкидають свої «любі друзі»? Скажіть, будь ласка, яке відношення до України має їхній «государь»? А ще конкретніше – кривавий цар Микола ІІ? Так швидко забули історію? Тоді гріш вам ціна. На коробці напис величезними цифрами: 1896. У будь-якої людини, яка хоч чимось ще цікавиться, логічно мало би виникнути запитання: а що це за дата? Може день народження кондитерської фабрики, яка колись почала випускати вищезгадані цукерки для руського царя-батюшки? А виявляється, це дата коронації на престол царя Миколи ІІ. До речі, того дня у стовпотворінні загинуло багато людей. Онна маєш! Отакої! А до чого тут Україна? Що не кажіть, а питаннячко більше, аніж цікаве. Ось вам і маєте нову грань інформаційної війни, просто під носом. Не знаючи власника шоколадної корпорації в обличчя, вже можна уявити, як він люто ненавидить все українське. Поміркуйте самі. Цей самий напис нібито українською мовою «Государів фундук» написано дрібненьким шрифтом у лівому кутику. Нічого не скажеш, «гарний» подарунок для землячків. Ось тільки куди дивиться еліта Харкова, патріотичні громадські організації, зрештою, прості люди?
До слова: повний титул Миколи ІІ як імператора (дані російської Вікіпедії): «Божиею поспе́шествующею милостию Николай Вторы́й], император и самодержец Всероссийский, Московский, Киевский, Владимирский, Новгородский; царь Казанский, царь Астраханский, царь Польский, царь Сибирский, царь Херсонеса Таврического, царь Грузинский; государь Псковский и великий князь Смоленский, Литовский, Волынский, Подольский и Финляндский; князь Эстляндский, Лифляндский, Курляндский и Семигальский, Самогитский, Белостокский, Корельский, Тверский, Югорский, Пермский, Вятский, Болгарский и иных; государь и великий князь Новагорода низовския земли́, Черниговский, Рязанский, Полотский, Ростовский, Ярославский, Белозерский, Удорский, Обдорский, Кондийский, Витебский, Мстиславский и всея Северныя страны́ повелитель; и государь Иверския, Карталинския и Кабардинския земли́ и области Арменския; Черкасских и Горских князей и иных наследный государь и обладатель, государь Туркестанский; наследник Норвежский, герцог Шлезвиг-Голштейнский, Стормарнский, Дитмарсенский и Ольденбургский и прочая, и прочая, и прочая».
Виробник, який знаходиться на території України, має пропагувати і рекламувати СВОЄ, рідне. Хто знає, підкажіть, будь ласка, чи є в нашій державі служба, яка відповідає за зміст реклами?
