Нагадаємо, прижиттєвий відбиток обличчя Христа — Нерукотворний образ Спаса — перебував на Тернопільщині з 16 до 22-го лютого з благословення Папи Римського Франциска, архиєпископа та митрополита Тернопільсько-Зборівського Василія Семенюка і за підтримки керівника будівельної компанії “Креатор-Буд”, фундатора благодійного фонду “Твори добро” Ігоря Гуди разом з дружиною Наталею. За ті дні унікальну ікону відвідали понад 400 тисяч паломників з усієї України та з-за кордону. Донині на адресу церкви та Ігоря Гуди продовжують надходити подяки. Віряни свідчать про внутрішнє зцілення, відчуття Божої благодаті й спокою, які вони одержали завдяки молитві біля ікони. Вони також цікавилися і неодноразово задавали запитання про походження цієї унікальної реліквії.
Перегляньте також:
- “На щиті” додому на Тернопільщину повертається захисник Дмитро Самосюк
- Нові можливості ЗСУ: як ракети ATACMS змінюють хід війни
Та повернімося до згаданого інтересу вірян. Перекази свідчать, що за часів Христа в Едесі (нині Туреччина) правив цар Авгар. Він хворів на проказу. Почувши про дива, які чинив Ісус, Авгар вирішив звернутися за допомогою до Господа. Своє прохання він виклав у листі, який відправив через свого живописця до Палестини. Знайшовши Христа, посланець едеського правителя не зміг наблизитися через велику кількість люду. Та Христос відчув посланця Авгара і Сам покликав його. Вислухавши живописця, Він попросив передати, що цінує правителя за віру, і пообіцяв прислати учня для зцілення від прокази. Відтак Христос умив своє лице, витер полотняною тканиною, на якій відбилося Його обличчя, і передав живописцю, який приніс це полотно Авгару в Едесу. Цар негайно одужав.
У 944 році візантійський імператор Костянтин викупив образ у правителя Едеси і переніс із великими почестями до Константинополя. В пам’ять про цю подію було встановлено щорічне церковне святкування.
Згадки про ікону Спаса Нерукотворного фігурують в історичній літературі з 1587 року. Образ був задокументованим при монастирі Св. Сильвестра ін Капіте, де був прикрашений сучасною срібною рамою. Мова йде про складний мобільний кивот, виготовлений римським золотарем Франческо Комі. На кивоті зображено двох ангелів з обох боків, які підтримують велику королівську корону, яку, можливо, долучили сюди пізніше під час перероблення хреста. Останній було прикрашено дорогоцінним камінням, щоб пом’якшити форму прямокутника, який створює срібна рама образу з Едеси. Внизу на двох базах повторено герб та ім’я Діонори К’яруччі, котра замовила обрамлення для образу, а також дата виготовлення кивоту “MDCXXIII”.
