Цієї зими жителі Борщівського району мають нагоду спостерігати справжнє природнє диво: диких лебедів, що залишились зимувати посеред снігів і криги на Дністрі і Збручі у Вільхівцях та Скалі-Подільській. Що сталося із теплолюбними перелітними птахами і чому вони не полетіли у вирій, як зазвичай? Відповіді на це запитання не дають навіть досвідчені науковці. А старожили теж не пригадують таких трафунків.
Так чи інакше, а зимівля диких граціозних птахів на замерзлих річках стала майже сенсацією. До місць їхньої зимівлі не припиняється потік небайдужих людей: жителі довколишніх сіл щодня розбивають кригу на річці, щоб не дати замерзнути птахам. Інакше, без допомоги людей, вони б могли опинитися у крижаному полоні й загинути. Така загроза чатує на пернатих щодня. Тому люди гуртуються, домовляються у соціальних мережах про план порятунку білих красенів і чергують біля річок, несуть із собою корми, сіно.
Перегляньте також:
У Скалі-Подільській, на Збручі поблизу млина зазимували 60 білих і сірих лебедів. Неймовірно красива картина! І незвична. Жителі містечка йдуть до річки з повними пакунками кормів, беруть із собою дітей, фотографуються. Іван Федорович, що живе неподалік, і якого я зустріла по дорозі на річку, розповів, що тепер його день розпочинається із відвідин лебединої зграї. Щоранку вони з онуком спускаються дорогою до Збруча і везуть на санчатах кукурудзу і висівки. Найбільшу насолоду від годування птахів отримує онук Павлик, навіть має свого улюбленця: сірого лебедя, якого назвав Гансом. Мають пернаті і свого опікуна – працівника місцевої гідроелектростанції пана Михайла. Саме він опікується птахами щодня: розбиває кригу, слідкує, щоб вчасно був підсипаний корм, а також оберігає їх життя від приблудних і голодних собак та лисів. Чоловік розповідає: відколи лебеді осіли тут на зимівлю, він практично не відходить від берега. Під час холодів і морозів птахів треба добре підгодовувати, тому свою допомогу, розповідає пан Михайло, пропонують не лише жителі Скали-Подільської, але й місцеві підприємці і фермери. Тому від голоду лебеді не загинуть. А от із настанням морозів треба добре слідкувати за кригою, не допустити замерзання водойми, бо це вже може призвести до загибелі красенів. На думку мого співрозмовника, ці птахи не є перелітними, із настанням морозів і утворенням криги на річках чи озерах, вони можуть перелітати на великі відстані по 400-500 км на південь, шукаючи комфортніших місць для своєї зимівлі. Але оскільки люди кинулися визволяти їх з крижаного полону й підгодовувати, залишилися тут. І в минулі роки були випадки, коли на Збручі зимували дикі качки і лебеді, але їх було не так багато, як цьогоріч. Допомагають пережити зиму птахам і жителі Хмельниччини. Тож мають пернаті допомогу як з одного, так і з іншого боку Збруча.
У Вільхівцях лебедина родина ще більша – на Дністрі зимує понад сто особин, тож і масштаби допомоги мають бути вагомішими. Староста села Петро Куропатва розповів, що люди розбились на мобільні групи і щодня чергують біля водойм, слідкуючи, щоб не замерзала крига. Синоптики прогнозують ще одну серію морозів, тож пернатим без допомоги людей ніяк не обійтися. Особливо багато роботи зранку, бо за ніч крига сковує річку дуже швидко. Як і у Скалі-Подільській місцеві жителі не пригадують такого випадку, щоб так багато лебедів залишилось на зимівлю. Десь років сорок тому, розповідає староста села, декілька лебедів осіли на Дністрі і замерзли, людям доводилось їх визволяти з криги і забирати до себе в господарства, щоб обігріти. Але такого масового зимування пернатих тут теж не було.
Читайте також
Шефство над граціозними птахами взяли на себе і керівники національного природного парку «Дністровський каньйон». Його директор Михайло Шкільнюк уже місяць чергує на Дністрі поблизу Вільхівців, де зимують птахи. Коли я йому зателефонувала, дізналася невтішну новину: від переохолодження загинуло п`ятеро лебедів, тому працівники парку на чолі з директором споруджують півтораметрову загородню сітку із сіном, аби пернаті могли захиститися від вітру і холоду. Причина загибелі птахів, на думку пана Михайла, – обмороження кінцівок, адже більшість часу птахи знаходяться у холодній воді. І хоч вони неабияк пристосовані до холоду, деякі не витримують випробування кригою. М. Шкільнюк розповідає, що з таким станом справ пора бити на сполох. Забрати пернатих звідси на зимівлю у більш безпечні місця без дозволу міністерства екології він не може. А чиновники заборонили категорично це робити, бо лебеді, мовляв, мають бути у природному середовищі. Каже, птахів треба рятувати, інакше падіж може продовжитись. Тому звертається до журналістів, екологів, громадських активістів з проханням розголосу цієї проблеми і негайного її вирішення.
І все-таки багатьох людей цікавить: що змусило білих красенів масово зазимувати на холодних крижаних річках? Птахи живуть інстинктами, і їхній біологічний годинник працює зазвичай без збоїв, підказуючи, коли гніздитися, виводити потомство, відлітати у вирій. Чи можна назвати цю ситуацію аномальною? Затяжні весни і досить довге і спекотне літо 2016-го могли вплинути на звичний ритм життя птахів, стверджують окремі екологи. Є припущення, що у них було пізнє гніздування, а молодняк не встиг окріпнути до настання холодів і здійнятися на крило. Тому поряд зі своїми виводками залишились і дорослі особини. Куди ж їм без них?
Такі випадки зимівлі лебедів на водоймах непоодинокі. Цього року, крім Тернопільщини, вони залишились на річках і теплих озерах Чернівеччини, Хмельниччини, Полтавщини, Волині. У Криму і на Житомирщині пернатих із крижаного полону визволяли навіть рятувальники.
Жителі Тернопільщини роблять усе, аби зимівля птахів була комфортною. А цим неймовірним красеням, очевидно, дуже імпонує така опіка і увага людей. Лебеді стали ручними, охоче беруть корм прямо з рук, лестяться до дітей і навіть дають до себе доторкнутися. На фоні білих снігів і кришталевої криги ці граціозні птахи виглядають просто неймовірно. Але не варто довірятись цій красі, яка просто милує око. Пам`ятаймо, що їм, насамперед, потрібна наша посилена допомога, щоденна опіка і увага.
