З 73-річним художником та скульптором Дмитром Стецьком попрощались у понеділок, 9 січня, на Микулинецькому кладовищі. Поховали видатного живописця поруч з його дружиною Вірою, пише 20 хвилин.
Помер Дмитро Стецько у Святвечір, 6 січня, у своїй майстерні. Там його знайшла племінниця, до якої він мав приїхати на вечерю.
Перегляньте також:
- Чорна звістка для Тернополя: загинув боєць Віталій Бабій
- “На щиті” додому на Тернопільщину повертається захисник Дмитро Самосюк
Панахида за померлим відбулась у неділю, 8 січня. А 9 січня перед похороном Дмитра Стецька в Будинку жалоби зібрались його рідні, близькі та друзі.
Заслужений художник України Станіслав Ковальчук з Дмитром дружили ще з студентських років. Вони вчились в Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша. Станіслав був на третьому курсі, а Дмитро на першому. Також художники разом співали в дуеті.
– Пізніше я приїхав до Тернополя на роботу, а через кілька років приїхав Дмитро, – розповідає Станіслав Ковальчук. – Я навіть не знав, що він приїхав. Я прийшов на виставку і побачив одну роботу, запитав чия вона. А мені відповіли, що Дмитра Стецька.
Тоді Дмитро працював прикладником. Станіслав запитував, чи не хоче він займатись монументальним мистецтвом. На що Дмитро відповів, що хотів би, але не має можливості.
Тоді я попросив у директора взяти Дмитра собі у напарники, – продовжує чоловік. – Так ми пропрацювали до 2000 року, поки усе не закрилось. Тоді він перший раз познайомив мене зі свою дружиною Вірою. Там, де зараз кафе “Марія”, поруч колись у підвальному приміщенні був кафетерій і ми разом туди ходили. І туди Дмитро привів Віру, сказав, що це його дівчина і що він хоче женитись.
У Дмитра Стецька, як розповідає його товариш, були проблеми з майстернею. То його виганяли звідти, то ще якісь проблеми. – Пізніше, коли Дмитро перебрався в нову майстерню і у нього все налагодилось, він помаленьку почав гарно працювати, – продовжує Станіслав. – Взагалі, він був дуже талановитим. Він зробив дуже гарну козацьку серію і я вважаю, що на цей момент вона найкраща в Україні. У Дмитра було два старших брати, які теж померли. Один жив у Канаді, а інший у Білорусі.
– Дмитро залишився один з роду Стецьків, але бачу, що сьогодні приїхали сестри з родини, – каже чоловік. – Я хочу звернути увагу на його майстерню, яка залишилась. Було б добре, якби місцева влада подумала про те, щоб зробити у ній садибу-музей Дмитра Стецька. Він там зробив гарний садочок, всередині майстерні є багато виробів народних ремесел, які він разом з Вірою збирали. Поховали Дмитра Стецька на Микулинецькому кладовищі поруч з його дружиною Вірою, яка померла на 61-му році життя. Тернопільська мистецтвознавиця, журналістка, краєзнавиця, дослідниця творчості І. Пінзеля, громадська діячка та музейний працівник Віра Стецько померла 21 серпня 2016 року.
