Пізнавальною й інформаційно-насиченою була зустріч представників двох українських видавництв «Джура» (Тернопіль) і «Лілея-НВ» (Івано-Франківськ) та їхніх авторів у бібліотеці-музеї «Літературне Тернопілля». Модерував захід директор тернопільського видавництва «Джура» – Василь Ванчура.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Директор «Лілеї-НВ» Василь Іваночко презентував серію мемуарних спогадів про визначних осіб – «Звитяжці», які творили у свій час справжню історію України. На сьогодні це вже 20 унікальних і цінних книг, які варто було би перечитати кожному українцеві, аби зрозуміти теперішні події у нашій державі. Перша книга серії – «Великий зрив», спогади визначного українського громадсько-політичного діяча, адвоката і публіциста, голови уряду ЗУНР Костя Левицького. Вона була започаткована на відзначення 100-річного ювілею ЗУНР. У другій – спогади генерал-поручника Михайла Омеляновича-Павленка «Українська-польська війна. 1918–1919», третя – «Спогади» генерала Мирона Тарнавського. «Свято українського моря: 29 квітня 1918 року» – автор Святослав Шрамченко, п’ята книга – «Причинки до історії української революції» Євгена Коновальця. Перші десять книг охоплюють події Першої світової війни, а другий десяток – історичні події у міжвоєнний період та події у час Другої світової війни.
Упорядником згаданої серії книг є академік, професор з Івано-Франківська Іван Монолатій. Він презентував свою нову книгу «Від Донецька до Перемишля» із підзаголовком «Як сучасна література «пам’ятає» українські міста». До слова, цікавезна аналітична розвідка, про яке розповім згодом і докладніше. Бо вона варта уваги всіх творчих і не байдужих людей.
Свої книги-дослідження («Ілюстрована історія України», «Легіон українських січових стрільців») презентував відомий тернопільський професор-воїн, історик Микола Лазарович, які вийшли друком у «Джурі». Зокрема нову книгу – «Розпочали стрільці українські із москалями тан…», яка була вже представлена на цьогорічному вересневому Книжковому форумі у Львові. У ній йдеться про боротьбу леґіону УСС проти російських загарбників на Тернопільщині під час Першої світової війни. Це продовження актуальної і важливої сьогодні теми, започаткованої у попередньому виданні «Леґіон Українських січових стрільців. Формування. Ідея. Боротьба». Згадана книга щедро проілюстрована. Також у ній можна ознайомитися із реальними документами, в яких є конкретна інформація про перебування УСС у нашому краї. Подається поіменний список уродженців Тернопільщини, які під час Першої світової війни служили у складі УСС, їхні короткі біографії.
– Всі росіяни у книзі написані Ніколай, Петр, Сергей і тому подібне. Я вважаю, якщо дитина чи студент читає книгу, то має розуміти, що Микола – це свій, а Ніколай – чужий, – ділиться міркуваннями пан Микола. – Мені не зрозуміло, чому керівник Інституту української мови, коли його запитали, як має бути українською назва міста Дніпро, сказав, що Днєпр? Чому ми не перекладаємо на свою мову американські прізвища, а російські – перекладаємо? Мені боляче це чути. Якщо хтось замислювався над нашою історією, то, мабуть, відзначав про те, що за останні 670 років наша державність існувала тільки 40 років. Це ганебно. Ми сьогодні, як ніколи в інший час, маємо можливість застовпити державу раз і назавжди. Зробити все задля того, щоб наші діти, внуки змогли жити в державі, над якою не стоїть питання – чи довго вона втримається.
Валентина Семеняк. Фото Борис Семеняк
