Родина Гариг з Деренівки, що на Тернопільщині, заробляє на зелені та овочах. Вони єдині в області для вирощування салату використовують систему гідропоніки – рослини ростуть без грунту на поживних речовинах. За кордоном дуже популярна, а в Україні фермерів, які нею займаються можна перелічити на пальцях.
– Ми з батьком хотіли облаштувати теплицю з гідропонікою ще кілька років тому, але не було грошей, – розповідає Семен Гарига. – Свого часу, я був на практиці у Голландії, то мав нагоду побачити на власні очі як ця система працює. В інтернеті доступної літератури, хіба лише на англійській, а розпитати тут не було в кого. Довелося все самим методом проб і помилок.
Перегляньте також:
- У Тернополі презентували документальний фільм: “1000 днів війни. Тернопільщина”
- Яйця, хліб та овочі: чому українці платять за продукти все більше
Читайте також
Площа під вирощуванням зелені у господарстві на гідропоніці становить 400 м3, 18 шт. рослин розміщується на 1 м2 площі. На одному листі пінопласту, розміром 1х0,5 м росте 9 рослин.
– У нас дві теплиці, будували їх удвох з батьком, майстри лишень допомогли правильно вигнути металевий каркас, – продовжує. – Якщо порахувати, то десь 30 відсотків зекономили. Дві теплиці з утепленням і гідропонікою обійшлися у 800 тисяч гривень.
Промислово вирощування салатів у світі переважно проходить на гідропоніці, тому що при такому способі вирощування можна легко організувати конвеєрне отримання продукції протягом усього року. Спершу рослини вирощують у касетах з торф’яним субстратом, а потім їх пересаджують в інші, з більшим розміром ячейок. Опісля рослини висаджують у контейнери, які вставляють в отвори, зроблені у блоках пінопласту. Рослини плавають на поверхні ємкостей з поживним розчином та їхнє коріння безпосередньо занурене в нього. Відбувається повільна циркуляція поживного розчину у системі.
– Якщо купувати розчин готовий, то потрібно десь 1000 гривень на тиждень, – приєднується до розмови Богдан Володимирович. – Ми ж виготовляємо його самі, економія 80 відсотків. Розчин для кожної культури потребує певного корегування вмісту та співвідношення поживних елементів. Не існує конкретних рецептів, а є допустимий діапазон вмісту поживних речовин в ньому, необхідний рослині.
Кожних два місяці родина Гариг збирає урожай салату з гідропоніки. За підрахунками господарів, потрібно близько 3 років, щоб покрити усі витрати на будівництво теплиці. Такий бізнес вважається доволі рентабельним.
– Взимку зелень найдорожча, а влітку – найдешевша, золотий час, де можна на зелені добре заробити це пізня осінь чи рання весна, – розповідає Семен. – Дуже на цінову політику впливає імпорт: чим більше закордонної продукції, тим дешевша вітчизняна. Приміром, торік салат взимку за кілограм оптом платили120 гривень, влітку – 20. А позаторік салат в червні був по 50 гривень. Серед прянощів, які ми вирощуємо, найдорожче ціниться базилік. У холодну пору за кілограм його ціна може сягати і 700 гривень, а в теплу – 60.
Спершу зелень Семен продав на ринку сам, пізніше перепродував перекупщикам, а потім почав пропонувати продукцію кухарям у ресторанах.
– Аби набити клієнтську базу, пропонував продукцію за привабливими цінами, ходив від одного закладу до іншого, потім почало працювати «сарафанне радіо», самі дзвонять і замовляють, – підсумовує Семен. – Кожен кухар хоче незвичайне і кольорове, щоб додати страві пікантності й неперевершеного вигляду. Нині в моді мікрозелень, рослинки, яким не більше 2 тижні. Її почали спеціально вирощувати на замовлення одного кухаря. Стараємося йти в ногу з часом і слідкувати за модою на ринку зелені та прянощів.
Галина Кіт
