Читаючи про успішних українців за кордоном, здебільшого не замислюємось над тим, як саме давався їм той успіх, скільки сил, а відтак, здоров’я було втрачено назавжди. Зрештою, чому вони їхали на чужину: у невідомість і невизначеність? Мій двоюрідний дід Василь, для прикладу, виїхав ще в часи колективізації – це був внутрішній (і зовнішній) протест проти вступу до колгоспу. На початках ніхто не знав, куди він зник. Думали різне, але він дав про себе знати лише напередодні другої світової: надіслав листа з… Аргентини. То був один-єдиний лист. Відтоді – ні слуху, ні духу.
Рідні місця покидали різні за статусом люди. Але була одна спільна для всіх риса характеру, яка їх об’єднувала – це любов до свободи. Михайло Паращук, болгарський українець – був одним із них. Болгарський – бо прожив у цій країні понад 40 років. Там і знайшов останній прихисток. Мало хто з українців, зокрема тернополян, знає, що народився Паращук у селі Варваринці Теребовлянського району. Після всіх життєвих перипетій (війна, революція) оселився у Софії, там відкрив свою мистецьку школу. Цей період творчості був для нього особливо успішним: він створив портрети визначних політичних і культурних діячів як Болгарії, так і України: Д. Благоєва, Д. Крайчева, Г. Делчева, Г. Стайкова, Михайла Грушевського, Симона Петлюри. А ще болгари цінували його як талановитого і професійного скульптора. Тому часто запрошували оздоблювати поважні державні установи. Серед них будівля Міністерства оборони, Військова академія, Академія наук, Народний театр, бібліотеки – Національна ім. Кирила і Мефодія та ім. В. Коларова, будівля Національного банку Болгарії. Мені ж пощастило побачити ще одну його творчу працю – скульптурне оздоблення величної будівлі Судової палати, яка знаходиться у центрі Софії (фото). У нашому місті про славетного краянина нагадує вище професійне училище №4, яке «носить» його ім’я та одна із тернопільських вулиць. А мали б ще пам’ятати, що знаменитий львівський пам’ятник Адаму Міцкевичу це також його праця (у співавторстві).
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
До слова. Пам’ятний надгробок на могилі видатного українця у Софії Михайла Драгоманова – рідного дядька Лесі Українки, зробив Михайло Паращук. Там вони вдвох і залишились навічно.
Фото: Валентина Семеняк
Фото: Валентина Семеняк
