Де тільки не ступала нога українця, у доброму розумінні цього слова? І скрізь він віддавав (і віддає) свою енергію на розбудову і процвітання тієї землі (країни), куди приїхав. Так було і сто, і більше років тому. Мало хто знає, що саме Драгоманову – рідному дядькові Лесі Українки, відомому професору Київського, а згодом –Софійського університетів, запропонували у свій час бути першим ректором болгарського. Але він відмовився, сказавши, що це має бути не чужинець, а болгарин.
Опинившись у столиці Болгарії – Софії, дуже захотіла побувати в тих місцях, де жили і працювали наші славетні краяни. Вирушаємо із знайомими на пошуки вулиці Христо Белічева, 404… Ось будинок за номером 400, далі йде – 402, ще далі – 406. А де ж 404-й? І яке ж охоплює розчарування, коли на місці розшукуваного будинку… руїни. Виявляється, торік будинок знесли, незважаючи на те, що він занесений до списку культурної спадщини Софії. На ньому була меморіальна таблиця про те, що в цьому будинку жив великий українець… Чи ж збережуть її?
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Читайте також
Навпроти старовинний будинок, де на першому поверсі – кав’ярня (кафене – болгарською). Це сюди навідувалась колись Леся Українка, коли гостювала у рідного дядька Михайла. На щастя цей будинок ще «живий», щоправда, без пам’ятної таблиці. Але в іншій пам’яті – людській.
До слова. Михайло Драгоманов (1863-1895) – один з перших українських політиків, історик, літературознавець, філософ, економіст, фольклорист. Був відсторонений від викладацької роботи в Київському університеті російським царем. 15 років працював у Женеві. У 1878 році у Парижі виступив на Літературному конгресі, де першим звернувся до Європи з українськими проблемами. Тема його доповіді звучала так: «Література українська, проскрибована урядом російським». «Емський указ» про заборону української мови зачитав повністю. Примірники доповіді віддав Віктору Гюго та Карлу Марксу. Болгарський уряд запросив його викладати у Софійському університеті. Російський – протестував. Небога Леся Українка вважала його своїм вчителем, який сформував її світогляд (погляд на релігію, науку, політику тощо). Звісно, у двох словах не переповісти про славетного чоловіка. Але знати і пам’ятати треба, це однозначно. У Софійському університеті залишилась унікальна приватна бібліотека Драгоманова – 4 тисячі 350 книг. Леся Українка важко перенесла смерть дядька, який відійшов на її руках… Перед цим прочитав студентам лекцію-дослідження про українську пісню. Серце… не витримало.
Фото: Валентина Семеняк
