«Переконана, що в декреті приходять найкращі ідеї, так склалося із моїм варенням», – розповідає тернополянка Ольга Навроцька.
Пані Ольга розпочала бізнес на варенні і хоча робить перші кроки, є вже й перші успіхи. Її баночки з законсервованими фруктами купують не лише в Тернополі, а й охоче передають за кордон рідним.
Перегляньте також:
- Тернопільський музей отримав експонати що нагадують про боротьбу кримськотатарського народу
- В’ячеслав Негода став на бік Тернопільського мистецького коледжу ім. Соломії Крушельницької
– Для запуску такої ідеї не потрібно значних стартових інвестицій – починати можна на власній кухні, так зробила я, – розповідає тонкощі своєї справи Ольга Навроцька. – Взимку рентабельність цього бізнесу – приблизно 26%, влітку – вдвічі менше. Я б назвала це більше сезонним бізнесом. У кінці жовтня-початок листопада, коли на вулиці дощить, люди хочуть більше домашнього затишку, теплого чаю, випічки чи хліба з варенням. А влітку варення більше як смачне доповнення до випічки чи в якості поливки для морозива. Відтак рідше купують. Мені було трішки простіше, бо з чоловіком маємо власну крамницю з овочами та фруктами, тож маю можливість купувати продукцію значно дешевше, безпосередньо у фермерів. А ще маємо сад в селі, де екологічно чиста, власна сировина. Головне – налагодити канали збуту продукції. Ми варення реалізовуємо безпосередньо у власному магазині, а ще через сторінки у соцмережах. Нещодавно навіть замовили міні-баночки в якості бонбоньєрок на весілля.
Варення жінка робить без усіляких домішок і хімікатів, використовує лише натуральні продукти. Воно не джемоване, не переварене, з мінімальним вмістом цукру, а самі фрукти збережені в цілісному вигляді. Рецепти обирає оригінальні, які рідко готують господині на кухні, інакше товар би не користувався попитом.
– Я багато експериментую і придумую рецепти сама, а також маю велику колекцію кулінарної літератури, наприклад 1965 року випуску видавництва Молдови, де подані класичні рецептури з дотриманням усіх правил консервації а також іноземні видання де цікаво подані національні колоритні рецептури, – розповідає вона. – Поєднання доволі різні, наприклад, варення з ківі, цукатів і коньяку, з бананів і полуниці, з динею і мигдалем, з персиком і лісовим горіхом… Словом, широкий спектр, щоб задовольнити смаки навіть найвибагливішого покупця. Банки ми обрали циліндричні, а кришки в стилі а-ля Гапчинська. До етикетки прикріпляємо сушений лимончик. Дивиться дуже гарно, дехто навіть в якості декору ставить на кухні.
Головне розпочинати справу, яку ти любиш, тоді все вдаватиметься…
