Цьогоріч на Чортківщині Різдво було по-особливому гостинним.Радість свята із жителями мальовничого подільського краю розділили мешканці Донеччини, а саме учні двох шкіл міста Торецька. Тридцять хлопчиків та дівчаток, четверо керівників груп мали змогу ознайомитися зі звичаями нашого краю, народним побутом, традиціями приготування страв для Святої Вечері та Різдва. Дітки проживали у сім’ях в селах Чортківського району. Особливим і надзвичайно душевним був спільний святвечір у Бучацькій єпархії під благословенням Владики Димитрія Григорака…
Різдво діти та наставники провели у прийомних родинах, мали змогу спробувати себе у Вертепі, який з хати до хати прославляв новонародженого Ісуса. Гості вперше у своєму житті покуштували кутю, вареники з грибами та капустою.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Окрім незабутніх вражень, учасники вертепних дійств зі сходу отримали «коляду». І навіть ті, що у перший день плакали, бо боялись потрапити у сім’ї до «справжніх бандерівців», при від’їзді раділи зустрічі з західноукраїнськими ровесниками та запрошували до себе на малу батьківщину. Присутні в групі дві дівчинки-мусульманки в третій день свят разом з усіма колядували «Нова радість стала» і відвідували християнські храми, у тому числі Марійський духовний центр у Зарваниці.
– Незважаючи на недоспані ночі та насичені святкові дні, тішуся, що ми змогли показати східним гостям свою гостинність, подарувати турботу та любов, – зізнається начальник відділу освіти Чортківської РДА Ірина Гулька. – Насправді, було непросто відчинити душевну завісу дітвори, проте усі разом ми змогли добратися до їхніх сердець: спілкувалися на невимушені теми, прогулювалися містом, пригощалися чаєм у затишному кафе за переглядом фільму, дарували подарунки… І дітки відкрилися… Ми зробили надзвичайну справу: дві частинки України в якійсь мірі об’єдналися, порозумілися, потоваришували на роки… Дана зустріч надихнула мене на вірш:
Торецьк -Тернопіль – Чортків,
Джурин- Ягільниця – Біле…
Ряд чортківських сіл з далеких доріг
Вітали дітей усім серцем зраділим!…
До миті, що зустріч нам принесла-
По різні кордони країни
Не спали дорослі і дітвора,
Долали в душі політичні руїни.
Четвер… Пополудні під сонце і хмари,
Як символ погодніх умов у країні
Приїхали діти зі сходу до нас
До другої половинки Вкраїни…
І в мить, розтанули всі рубежі-
Мовні, релігійні, політичні…
Обійнялися діти, рідні й близькі
Направду – браття, фактично!
Хай ніколи не стануть блокпости поміж нас,
бо ми всі: й ти і я – українці.
Хай над нами сонце мирно встає
Й вишиванка кольорами співа на промінці!
Хай гордяться нащадки, що немає межі
І предки в молитвах нам годять:
Україна – єдина, інше все- міражі
Їх політики вміло розводять…
Молодь з сходу і заходу хоче життя
Без прицілів і черг кулеметних,
Хай збувається мрія їхня свята
Жити в мирі на усіх кілометрах!
Хай ні мова, ні політичні мужі
Не розділять сестри і брата!
Благословенна на рідній землі
зі сходу й заходу буде мати!
Хай Різдво об’єднає у мирі оселі,
Щоб щасливі були наші діти й веселі!
Хай Ісусик в колисці добро провіщає,
А ми разом славімо: “Христос ся Рождає!”
– П’ять днів минуло швидко… Прощались зі сльозами на очах, маючи надію на майбутню зустріч, можливо навіть у східному Торецьку… Рідні і прийомні батьки спілкуються поміж собою кожного дня. Дай, Боже, нам миру і єднання!- додає на завершення розмови Ірина Гулька.
