У кінці листопада далекого 1989 року, коли ще довкола панував комуністичний режим, шість священиків: о. Василій Семенюк (нині – архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський), о.Василій Івасюк, о. Іван Колодій, о.Павло Репела, о.Роман Шафран та о.Іван Якимів, за участі більше тисячі вірних, молилися у «Церкві на Тудинці». А вже 3 грудня ц.р. тут відбулася перша Божественна Літургія. Саме звідси, із села Старе Місто розпочалося відродження УГКЦ на Підгаєччині.
Перегляньте також:
- У Тернополі водій вантажівки наїхав на 47-річну жінку
- Культурна еліта України підтримала Тернопільський мистецький коледж імені Соломії Крушельницької
Минулої неділі село Старе Місто стало центром величавого і незабутнього духовного дійства. У парохії святого Юрія Побідоносця святкували 25-річчя виходу Української греко-католицької церкви із підпілля. Урочини розпочалися архієрейською Божественною Літургією, яку очолив владика Василій, єпарх Коломийсько-Чернівецький. І не випадково, адже саме він і саме тут тодішній отець Василій Івасюк був серед шести священиків, які у 1989 році відновлювали зруйновану сталіністами греко-католицьку церкву.
Після завершення Божественної Літургії парох о.Микола Мидляк вручив пам’ятні грамоти всім священикам, які колись працювали при цій парохії, а владика Василій Івасюк благословив вірних.
З вітальним словом до місцевої громади звернувся заступник генерального директора корпорації «Агропродсервіс», координатор ГО «Зарваницька ініціатива» Володимир Болєщук, який репрезентував перевидання праці митрополита Андрея Шептицького «Як будувати рідну хату» «Думаючи про майбутнє, ми шукаємо дороговказів у минулому, – вважає громадський діяч. Таким дороговказом є духовний заповіт нашого митрополита».
25-літньому ювілею виходу УГКЦ із підпілля також були приурочені реколекції «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом», які 4-6 грудня провів о.Василь Баглей. На це його благословив владика Василій Семенюк.
Урочини завершились величавою ходою усіх його учасників до старенької церкви Покрови Пресвятої Богородиці на Тудинці (старовинна назва села), де відбулося освячення, відновленої коштом жертводавців, у тому числі і корпорації «Агропродсервіс», дзвіниці.