Зустріч президентів США та України у Флориді для Дональда Трампа є важливішою, ніж для України та європейців

Зустріч президентів США та України у Флориді для Дональда Трампа є важливішою, ніж для України та європейців. Ніхто серйозно не розраховував, що на цій зустрічі буде зупинена війна, адже її мета була зовсім іншою і не стосувалася насильної «здачі» України американцями.

1. Можна назвати багато причин, з яких Дональд Трамп досі не вийшов з ініційованого ним мирного процесу. Одна з них — суспільна думка в США, яка продовжує залишатися проукраїнською. Опитування в листопаді показало, що 62% ядра виборців Трампа (так звані MAGA-республіканці) підтримують Україну. Ба більше, 73% його виборців вважають Україну союзником, 72% сприймають Росію як ворога США, а 65% переконані, що Америка має допомогти Україні відновити свій суверенітет або принаймні забезпечити сильні гарантії безпеки у разі припинення війни по лінії фронту.

Ще раз наголошую: йдеться саме про виборця Дональда Трампа. Серед інших виборців — демократів та «традиційних» республіканців — рівень підтримки України ще вищий.

Саме тому у Дональда Трампа немає варіанту «здачі» України Путіну. Такий крок неминуче призведе до обвалу рейтингів республіканців, що напередодні виборів до Конгресу наступного року матиме катастрофічні наслідки для нього та його партії.

2. Враховуючи настрої виборців, Трампу надзвичайно важливо якомога швидше завершити війну в Україні. Причому сьогодні він уже не має можливості завершити її за будь-яку ціну, зокрема ціною здачі України Путіну. Яка може бути «здача», якщо 71% його виборців (ті самі MAGA-республіканці) вимагають передачі Україні ракет Tomahawk?

Таким чином, якщо Трамп хоче зберегти свого виборця, мирне врегулювання має відбутися лише на тих умовах, які Україна сама публічно визнає прийнятними. Власне, саме про це зараз ідуть переговори між США та Україною — про публічну заяву Зеленського, що він погоджується на умови, які Трамп зміг для України вибити.

3. Наразі достеменно невідомо, про що саме говорили Зеленський і Трамп у Флориді. Відомо лише, що Україна не робила заяв про прийняття якихось мирних умов, і не факт, що це взагалі очікувалося учасниками зустрічі.

За відсутності реальних результатів у мирному врегулюванні адміністрації США важливо показати своїм виборцям, що вони продовжують займатися переговорами, а інші учасники позитивно оцінюють роль США в цьому процесі. Тож учора у Флориді ми побачили своєрідний «план Б»: Зеленський багаторазово повторював, що «все узгоджено на 95%», і ще більше дякував особисто Трампу, Віткоффу та іншим учасникам процесу.

Очевидно, аналогічні заяви очікуються і від Путіна. Але оскільки можливості тиску на нього у американців обмежені, вони використовують найдешевший для себе інструмент — словесні заяви про те, як Путін нібито дуже хоче завершити війну. Політична мова — дешева мова, і американці демонструють у цьому справжній майстер-клас.

4. У всьому іншому все виглядає як звичайний дипломатичний процес. Він може тривати роками, але під тиском іноді здатен прискорюватися. США зайняли позицію так званого активного посередника — учасника переговорів, який намагається по черзі тиснути на кожну зі сторін, щоб пришвидшити зближення позицій. За теорією переговорів, цей тиск може бути як негативним, так і стимулюючим. Санкції проти Лукойлу або згода на гарантії безпеки для України — усе з цієї ж логіки.

Такі «гойдалки» триватимуть доволі довго — або до завершення війни, або до моменту, коли американська соціологія дозволить адміністрації США відмовитися від цього процесу і остаточно вийти з нього.

Ситуативно Америка опинилася на боці України, і наразі немає сили, яка могла б це змінити. Тому найближчим часом США продовжуватимуть представляти інтереси України в переговорах з Росією, паралельно постачаючи нам зброю, розвідувальну інформацію та іншу критично важливу підтримку.

Микола Княжицький