У сьогоднішній публікації представлені старовинні фотографії Збаража, датовані кінцем XIX — початком XX століття, на яких можна побачити замкову браму, що веде до Збаразького замку. Замок у Збаражі звели між 1626 і 1631 роками за проектом італійського архітектора Вінченцо Скамоцці, який працював під керівництвом військового інженера Андреа дель Аква, а фінансуванням займався Христофор Збаразький. Проект замку В. Скамоцці спершу був описаний у його трактаті «Про ідею універсальної архітектури», опублікованому у Венеції в 1615 році, і пізніше втілений у Збаражі.
Збаразький замок мав непросту історію — у 1675 році його захопили та спалили турки. Сучасне уявлення про вигляд фортеці середини XVII століття можна отримати завдяки гравюрі голландського художника Вільгельма Гондіуса. Замок був квадратним у плані, збудованим на пагорбі, з кам’яним цоколем і цегляними верхніми стінами, обкладеними тесаним пісковиком. Товщина стін на рівні другого поверху досягала 1,75 м, а на рівні верхнього підвалу — 1,05 м. Оточувала замок глибока оборонна система, що включала рів завдовжки 40 м і вал шириною 23 м, через який воду подавала гідротехнічна система.
Перегляньте також:
Фортеця була розташована в стратегічно важливому місці: на сході її оточували ліси, ставки й болота, на заході й півночі — високі береги річки Гнізна, а на півдні — крутий яр. За початковим планом, бічні сторони замку повинні були відповідати діагоналям квадрата, проведеного через осі головного фасаду. Цей продуманий комплекс надавав замку максимальний захист від ворогів.
У 2019 році Збаразький замок повністю відреставрували. У 2021—2022 роках за програмою «Велика реставрація» оновили перехідний міст та внутрішні стіни рову, які прилягають до оборонного валу фортифікаційної споруди.
