Залишив юриспруденцію заради фронту: історія командира безпілотного екіпажу з тернопільської бригади

З юриста – у мисливці на ворога. На стоірнці 105 окремої бригади територіальної оборони ЗСУ написали історію командира безпілотного екіпажу з позивним «Юрист». 

«Приємно щодня усвідомлювати, що ти зробив щось корисне для війська і для стримування ворога». Так говорить Володимир із позивним «Юрист».

У свої 26 років він — командир безпілотного екіпажу. Свій позивний отримав через те, що підписав контракт із Збройними силами України ще під час навчання на юриста.

На запитання, як відреагувало оточення на його рішення, лише усміхається. Пригадує, що тоді його намагалися відмовити майже всі. Каже, що тема контрактної служби досі оповита багатьма міфами й стереотипами — як серед цивільних, так інколи й у самому війську.

«Дуже багато молодих хлопців приходять, служать, розвиваються. Їм це цікаво, і вони розуміють, що це потрібно», — говорить він.

Саме до 105-ї бригади Володимир прийшов до свого однокласника — хотів проходити службу разом. Проте спочатку довелося служити в іншому підрозділі.

Після підписання контракту він починав службу у пішій розвідці. Після поранення та реабілітації його шлях привів до підрозділу безпілотних систем. Тож робота перейшла «у небо»: спочатку були «мавіки», згодом — FPV-дрони. Нині він опановує важкі бомбери типу «LuckyStrike» та «Heavy Shot».

До речі, тепер — разом із тим самим однокласником, до якого прагнув потрапити від самого початку. Сьогодні вони разом працюють, щоб обороняти українську землю з неба.

Про свою роботу «Юрист» говорить просто: «Є ворог. Потрібно вилетіти, знищити, повернутися. Все».

Водночас додає, що відчуття причетності до спільної справи для нього дуже важливе.

«Розумієш, що щодня робиш свій внесок, допомагаєш війську протидіяти ворогу».

Після перемоги Володимир ще не вирішив, чим саме займатиметься. Серед можливих варіантів — застосування навичок роботи з дронами у цивільному житті, адже вони мають широке небойове використання.

А поки — щоденна системна робота, щоб не дозволити противнику просунутися далі.