Залізниця, вокзал та новий єврейський цвинтар на Микулинецькій

Історико-краєзнавча хроніка Тернополя за 1870 рік

Бойова готовність

31 жовтня місто сколихнули чутки при скупчення російських військ на кордоні поблизу Волочиська. Тернопільський гарнізон перевели в стан підвищеної бойової готовності, по вулицях ходили патрулі. Банк і Податкову касу взято під охорону. На Заході тривала франко-прусська війна.

Новий розклад залізничного руху

Від 1 грудня 1870 р. діяв новий розклад залізничного руху на Схід. Міжнародний потяг: Львів (8 год. 52 хв.) — Тернопіль (14 год. 02 хв.) — Підволочиськ (16 год. 57 хв.) і далі в Росію. Місцевий потяг курсував із Бродів до Підволочиська і назад: Броди (22 год. 50 хв.) — Тернопіль (5 год. 51 хв.) — ПІдволочиськ (7 год. 47 хв.); ПІдволочиськ (18 год. 40 хв.) — Тернопіль (20 год. 56 хв.) — Броди (3 год. 23 хв.).

Перший залізничний двірець

12 грудня тернополяни заповнили перший залізничний двірець, щоб привітати спеціальний потяг з урядовою технічною комісією. Він прибував із 3-годинним запізненням, близько 17.00 год. Складався з локомотива «Wisnicz», кількох пасажирських вагонів і відкритої платформи з членами комісії. У кожного вагона було стільки ж дверей, як і вікон. Запізнення потяга викликане тим, що він зупинявся біля всіх важливих мостів і станційних будок. Мости оглядали експерти, а доглядачів екзаменував урядовий комісар. Довжина колійного відтинку з Золочева до Тернополя становила 64 км 043 м, вартість 1-го кілометра — 102 713 зл. рин.

Перший потяг з пасажирами

А 22 грудня 1870 р. до Тернополя приїхав перший потяг з пасажирами. Відкриття лінії Золочів-Тернопіль відбулося без традиційних у таких випадках урочистостей. Зекономлені кошти (1 000 зл.) передали на доброчинність.

Шок

«Побачивши потяг, що наближався до станції, глядачів охопив подив. Одні в задумі, з відкритими вустами та витріщеними очима, дивилися на теє чудо, інші вигукували щось із несамовитою радістю. Деякі в панічному страху втікали перед страшною потворою, гадаючи, що то якась диявольська сила рухає вози без коней, котрі ідуть у такому шаленому темпі. Інші, обезвладнені, не могли зрушити й з місця. Надзвичайно схвильовані, вони ділилися своїми враженнями із зовсім чужими людьми, ламали палички і парасольки, які тримали в руках. А потяг (тим часом) сповільнив хід і зупинився перед станцією. З вагонів почали виходити перші в Тернополі незвичайні подорожні… Тернопіль з’єднався зі світом», — так образно описує свої відчуття Ян Бауер у циклі статей «Поєднання зі світом» на сторінках газети «Glos Polski». Нечуване видовище — прибуття першого потяга — спостерігала вся людність міста, хоча погода того дня була холодна і дощова, дув пронизливий вітер.

Відразу після Різдвяних свят (27 грудня) Міська рада вирішила поділити квоту в 1 000 зл. рин., які надала Дирекція Залізниць імені Карла-Людовіка з нагоди відкриття залізничного сполучення. Відповідно до кількості мешканців міста виділено 500 зл. у фонд убогих греко- і римо-католицького віросповідання, а також 500. зл. іудеям для розширення цвинтаря на вул. Микулинецькій.

Читайте нас у Google News

Читайте нас у Telegram