Сам Господь сприяв тому, щоб старший брат написав для молодшого блискучий вірш „Чуєш, брате мій”, а той — дібрав до нього таку ж геніальну мелодію.
Широкому загалові України відома пісня „Чуєш, брате мій”. Написана вона на вірш поета Богдана Лепкого. У ньому лише кілька строф. Та яка гама переживань міститься у такому маленькому творі! Відліт журавлів на зимівлю в чужі краї є яскравим поетичним символом. Тяжка подорож лету над морем нагадує про поневіряння сотень тисяч західних українців, які вік тому змушені були залишити рідну землю в пошуках кращої долі за океаном. Відліт птахів осінньої пори може також сприйматися як прощання з теплою порою року, кращим періодом життя.
Перегляньте також:
- Вова Циган поїхав до Анни Трінчер після прем’єри нової пісні
- Ансамбль Збройних Сил України виконав пісню авторки з Тернополя Тетяни Долішної
Це було восени 1910 року в Кракові. Богдан Лепкий повертався з театру, з драми Станіслава Виспянського „Листопадова ніч”. Під ногами шелестіло пожовкле листя, а над головою лунали крики відлітаючих журавлів.
«Вірш склався немов сам від себе, без мойого відома й праці, — писав у своїх спогадах поет. — До нього підібрав музику мій брат Левко…”
Чуєш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.
Кличуть: кру-кру-кру,
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру,
Крилонька зітру.
Мерехтить в очах
Безконечний шлях,
Гине, гине в синій мряці
Слід по журавлях.
Чути: кру-кру-кру,
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру,
Крилонька зітру.
Але до того часу, коли молодший брат „підібрав музику” минуло майже чотири роки. Видається, що сам Господь сприяв цьому, щоб старший брат написав для молодшого пісенний текст, а той — створив до нього таку ж геніальну мелодію.Коли б Богдан і Левко не написали нічого, крім цієї пісні, то цього вистачило б, щоб їхні імена були навічно вписані золотими літерами в історію української музичної культури. Здається, й кам’яне серце здригнеться, почувши щемну мелодію, що разом зі словами зливається в єдиний високомистецький моноліт. Пісня, в якій стільки невимовного болю, бездомного жалю, глибокого відчаю… Вона завжди була на вустах українців у хвилини жалоби і туги. Співали її над могилами полеглих як останнє прощання. Ця пісня нині є окрасою репертуару багатьох професійних і самодіяльних хорових колективів в Україні та далеко за кордоном.А як звучить „Чуєш, брате мій” з унікального голосу і тембру Квітки Цісик!? Вона надала їм нового життя, другого дихання. Тепер же зрозуміло, чому пісня й надалі тріумфально живе в серцях українців. Бо народилася з великої любові до свого народу. „Журавлі” Братів Лепких будуть доти літати над Україною та українством, доки буде жити наш народ. Напрочуд елегантна манера виконання, бездоганна мова Квітки Цісик полонили й мільйони українців за виконання й інших пісень нашого Левка Лепкого з його віршами та музикою — „Ой видно село, широке село під горою…”, „Колись дівчино мила, а був це чудний час…”, „І снилося з ночі дівчині, що маки в саду процвітали…”
Михайло Маслій
Коментарі
