Український майдан – це прагнення пасіонарної частини українського суспільства до волі. Це гонір, шляхетність, гідність. Соціологи пишуть, що нині 27–28% українців б’ються на фронті, працюють, платять податки, навчають дітей, лікують поранених, дбають про світло і воду в наших домівках, допомагають ЗСУ. Це те, на чому тримався і тримається наш опір “руззкому міру”.
Що таке антимайдан? Це купки неукраїнців, що прагнуть упокорити волю українців та скасувати вольності нашого способу життя. Це сіячі страхів, на яких тримається їхнє правління. Сьогодні вони на верхівках влади. Керує цим автор реприз про «ебонітові» палички, синьйор Голодомор, велосипед «Україна», «рояльних» огид, з виступами у 2014 році перед зрадниками в Горлівці… Далі Гетьманцев, який офіційно працював два скликання помічником у резидента ФСБ Сівковича, та Єрмак, який був помічником ще у регіонала Тадеєва, що втік на московію. Далі Татаров, який обслуговував той же режим Януковича…
Перегляньте також:
- Війна забрала життя Героя “Заката” з Тернопільщини, який пішов захищати ще у 18
- Дев’ять місяців надій: на Донеччині загинув воїн Ігор Пальчак з Тернопільщини
Що ж вони плодять зараз? Вже й міжнародна преса натякає, що постійні розмови Зеленського про так зване перемир’я починають демотивувати європейських партнерів так, як вони демотивують український тил. Західні медіа акцентують: «Фронт б’ється, а тил – демотивований».
Прикладом вищесказаного є ситуація із закутими в кайданки під софітами генералами та полковниками, які воювали з 2014 року за Україну.
Чи потрібно проводити розслідування ймовірних прорахунків командирів? Звісно, що так. Але по-чесному, то спочатку потрібно розслідувати, хто давав вказівки на облаштування чотирисмугових доріг у Чорнобильській зоні та будував нові дороги з білоруського напрямку на Рівненщині у 2021 р. Хто наказав розформувати танковий батальйон у Овручі, що мав постати танковою бригадою та прикривати ймовірний напад московії з Білорусі. Потрібне розслідування щодо виведення бригади Нацгвардії з Гостомеля і розмінування Чонгару. І цей список величезний, і строку давності в нього не буде. Адже ці епізоди стали ключовими у втраті більшості територій. Вони призвели до загибелі військових і цивільних. Їх треба розслідувати паралельно зі звинуваченням генералів і полковників.
Потрібно розслідувати видатки на понад 23 млрд грн на марево харківських оборонних споруд із 2022 р. А ще не забути яйця по 17, десятки мільярдів неповернутої передоплати за зброю, яка взагалі не надійшла у 2022–2023 рр., закуплені на мільярди браковані міни та снаряди, багатократні тарифи на ремонти ППО, розграбовану ешелонами гуманітарку 2022–2023 рр., зниклі мільярди доларів на енергозахист та енергозабезпечення.
Не забути про політичну злочинність урядових постанов, нищення державних інституцій і дипломатії апріорі не кваліфікованими кадрами. Важливо не «пройти повз» спекулянтів із Національного банку та оптимізаторів із Фонду держмайна. І пам’ятати, що це все підкріплене законами «зе-парламенту»…
Але все ж чому так нахабно й публічно надягають кайданки на офіцерів та генералів?
Це робиться для того, щоб посіяти страх серед усіх командирів на фронті, аби нищити їхній дух та мотивацію продовжувати боротьбу. Це дозволить підписати будь-яке перемир’я з москвою. Адже страхами демотивовані частина тилу і військового керівництва можуть змовчати при підписанні зупинки вогню не для українського інтересу. Це дозволить впровадити під час війни такі правила виборчої кампанії, яку рано чи пізно треба буде проходити, щоб влада антимайдану не вислизнула з їхніх рук. Для цієї влади вкрай важливо продовжити своє управління «обрізаною» Україною, щоб і далі мародерити й готувати на здачу чи продаж її наступної частини.
Наше завдання – не боятися. Достукатися до слідчих ДБР, до суддів. Нехай згадають, що було після майдану 2014 року. Це, на жаль, було дуже часткове і далеке від справедливого покарання тих, хто виконував незаконні накази. Жодна влада не вічна. Зміна рано чи пізно відбудеться за законами. А ми, українці по духу, маємо пам’ятати прості слова Павла Іоанна ІІ: «Не бійтеся!», бо це наш закон перемоги сьогодні.
Це наш закон, що допоможе здолати всі метастази «руззкого міра» та збудувати українську державу з нуля. Це велика праця для нації і відповідальність спроможних керманичів.
У владі сьогодні бур’ян антимайдану – невігласи та їхня обслуга. Для них Україна – це лише місце для заробляння грошей, для нас – це єдина земля. Немає у нас іншої Батьківщини, є тільки Україна. Ми маємо не дозволити ані зовнішньому, ані внутрішньому ворогу нав’язати «руззкій мір». Вкрай важливо сьогодні не забути про наших воїнів, судилища над якими, за задумом технологів, мають призвести до деморалізації й демотивації фронту. Нація повинна зберегти дух і тіло свого війська та захистити його так, як воно захищає її. Такою є українська справедливість.
Працюємо. Перемагаємо.
Павло Жебрівський