Загинули за мирне небо над батьківщиною
У неділю, в день св. Димитрія-Миротворця Солунського, серед осінньої позолоти дендропарку Яблунівської школи-ліцею, відкрили та освятили Меморіальний комплекс «Алея Героїв» на честь полеглих у російсько-українській війні яблунівчан Володимира Бучинського, Володимира Желяско, Ростислава Вонітового, Андрія Крушельницького, Павла Луціва та Віталія Сидорука. Обряд освячення виконали священники на чолі з архієпископом Павлом.
Святий Димитрій Солунський за життя був воїном, тому яблунівчани, священники, гості села, родичі загиблих, сусіди, керівники влади пом’янули у цей день полеглих за волю України на фронтах війни військових ЗСУ. Люди молилися за здоров’я своїх захистиків, керівників і людей усіх держав світу, які допомагають нам здолати рашистських зайдів, які також хочуть, щоби московський кирзак і фуфайка більше не несли смерть на Богом дану українцям землю.
Ініціатором вшанування полеглих синів, автором проекту «Алеї Героїв» став педагог місцевої школи-ліцею, батько Віталія Сидорука Юрій, який організував родичів загиблих на збір коштів, упорядкував з односельчанами ділянку біля першого в Україні пам’ятника Солдатським вдовам (1984, скульптор І.Козлик), встановив пам’ятні знаки з портретами загиблих у російсько-українській війні військових-односельяан. Родичі загиблих яблунівчан офірували кошти на придбання фігур «Ангел миру» (сім’ї Луцівих, Матіяшів і Любих),, «Архангел Михаїл” (сім’ї Вонітових і Глушко), «Покрова» (сім’ї Бучинських і Сидоруків), «Благословіння Ісуса» (сім’я Сидоруків),
Рідні загиблих яблунівчан відкрили на «Апеї Героїв» пам’ятні знаки з прапорами бойових формувань ЗСУ, під якими вони воювали з зайдами-рашистами, їх портретами та біографічними даними.
Головний сержант Володимир Бучинський (1982-2023. позивний «Феклбері»), заступник командира стрілецького взводу воював з московитами в 54 Окремій Механізованій Бригаді імені Гетьмана Івана Мазепи, впав смертю хоробрих у Луганській області.
Солдат Володимир Желяско (1980-2023) воював у 4 Окремій Танковій Бригаді імені гетьмана Івана Виговського, загинув на Тернопільщині в автокатастрофі.Нагороджений медаллю «За військову службу України».
Солдат-стрілець-санітар Ростислав Вонітовий (2002-2023, «Техас») воював у 93 Окремій Механізованій Бригаді «Холодний Яр», загинув у Донецькій області. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Стрілець Андрій Крушельницький (1999-2023, «Крушель») воював у 24 Окремій Механізованій Бригаді імені Короля Данила. Загинув на Донеччині. Нагороди : медаль «Ветеран війни», відзнака «Хрест Героя».
Старший стрілець Павло Луців (1994-2024, «Паха»). воював у 46 Окремій Десантно-Штурмовій Бригаді.. Впав смертю хоробрих у Донецькій області.Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, відзнакою “Почесний Громадянин Теребовлянської Громади».
Старший солдат Віталій Сидорук (2001-2024, «Калаш»), воював з ворогом у 10 Гірсько-Штурмовій Бригаді «Едельвейс», загинув у Донецькій області. Нагороди – медаль «Захиснику Вітчизни», відзнака «Хрест Доблесті», відзнака «Залізний Хрест», медаль «Ветеран війни», орден «За мужність» ІІІ ступеня, відзнака «Почесний Громадянин Тернопільськохї області», медаль «Хрест Свободи».
На пам’ятних урочинах в с. Яблуневі виступили:: голова Тернопільської обласної ради Богдан Бутковський, який подякував батькам за мужність синів і вшанування пам’яті героїв-односельчан. Однополчанин В.Сидорука Володимир, який намагався врятувати Віталію життя, передав вітання від командирів їхнього сина та книгу, в якій розповідається про військові заслуги нашого земляка. Слово промовив і голова Копичинецької громади Б.Келічавий, який подякував людям за вшанування пам’яті полеглих односельчан, а також повідомив, що наша громада на фронтах війни заплатила за волю життям 37 громадян.
Автор проекту та ініціатор відкриття «Алеї Героїв» Ю.Сидорук подякував авторові статуй-фігур, скульптору Володимиру Палагнюку (с. Лисівці Чортківського району), мистцям, які працювали над виготовленням пам’ятних знаків героям-однолсельчанам (І.Вороні та працівникам Київської художньої майстерні), компанії “Серденько» – за виготовлення бойових прапорів,тернопільському садовому центру- за саджанці туй тощо. Окремі два ряди саджанців у дендропарку висаджено на честь яблунівчан, які воюють нині на фронтах російсько-української війни.Батько також висловив вдячність односельчанам, які допомогли йому у виконанні проекту «Алея Героїв»..
На пам’ятні урочини прибули військові 10 Гірської-Штурмової Бригади «Едельвейс», в якій воював В.Сидорук (старший лейтенант Володимир Дикун,, старший сержант Євген Гулян, старший солдат Юрій Мартищук, солдат Михайло Шутак, сержант Василь Якубів, сержант Володимир Боднар. Прибув на відкриття «Алеї Героїів» і капелан о.Михайло Кільчицький із с.Оришківці.
Вели церемонію відкриття учні місцевого ліцею, які читали вірші й розповідали про бойові справи односельчан-героїв. Взяли також участь у відкритті «Алеї Героїв» духовий оркестр місцевої музичної школи (керівник А.Гарасюк) та жіночий квартет викладачів школи.який подарував родичам полеглих і гостям дві пісні.
Гірко було на душі, коли довідався, що кохані дружини В.Бучинського, В.Желяска та П. Луціва стали вдовами, а діти В.Бучинського – сиротами.Уже вкотре солоні сльози лилися з очей матерів і бабусь героїв…Почорніли обличчя батьків, добавилася сивина на голові…
Всього у боях з ворогами, під час воєн 20-го та 21-го століть загинуло 169 жителів с.Яблунева. Сто двадцять імен яблунівчан, які полягли на фронтах Другої світової війни в країнах Європи, вшановано на пам’ятнику на сільському цвинтарі в перші роки незалежності України…На Яблунівському меморіальному комплексі «Алея Героїв» також мають бути встановлені пам’ятні знаки на честь полеглих у боях з московитами 9 Українським Січовим Стрільцям та 34 воякам ОУН-УПА.
Вшановувати полеглих – обов’язок живих. Побачив на вшануванні пам’яті яблунівських героїв багато школярів і напросилися слова: – Дочко, синку, посадіть у шкільному парку ясень, то махатиме до вас щоднини вітами воїн-красень! Правдиво, по-батьківськи сказав батько Юрій Сидорук: «Забути- це значить зрадити!». Ми поовинні пам’ятати своїх героїв, бо нас чекає світле європейське майбутнє і визнання непереможної нації.
Іван Бандрука