Забагато вчителів – мало відповідальності

Скільки ж навколо людей, які хочуть навчити тебе правильно жити. Вони знають, що ти маєш говорити, кому допомагати, з ким дружити, що писати. А якщо не по їхньому – то одразу критика, осуд, засудження.

Але є одна проблема: вони не несуть жодної відповідальності за твоє життя.

Вони не встають з тобою о п’ятій ранку, щоб працювати.

Вони не проходили твого шляху, не робили твого вибору, не брали на себе твоєї відповідальності.

Вони не знають твоїх втрат, твоїх ризиків, твоєї боротьби.

Але їм здається, що знають краще за тебе.

Що з ними робити?

Мовчати? Ні.

Доводити щось? Даремно.

Робити свою справу? Саме так.

Бо поки вони коментують і повчають, ти робиш.

Поки вони оцінюють, ти дієш.

Поки вони осуджують, ти змінюєш реальність.

Головне правило – йти своїм шляхом

Дослухатися варто до тих, хто дійсно знає більше, хто прожив своє і може поділитися досвідом. Але не до тих, хто просто сидить збоку й роздає інструкції, як тобі жити.

Хай говорять.

А ми будемо робити, допомагати, донатити, обʼєднувати , створювати, вірити…, жити.

Михайло Апостол