«Яворина» має два імені
Кого не згадали у щемливій історії Забужко про Степана Гігу.
- Опубліковано: Микола Княжицький
- —
- 10 Січня, 2026 о 20:13
Після смерті Степана Гіги Оксана Забужко написала фантастичний пост. У ньому йшлося про те, як колишній спікер Верховної Ради Іван Плющ , який виявляється був родичем легендарного дисидента інтелектуала Леоніда Плюща попросив виконати на його похороні пісню «Яворина». Леонід Плющ і розказав Оксані цю щемливу історію. І далі Оксана пише:
“Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну…”(с)
Я сентиментальна, так. Я тоді, слухаючи цей, вибраний Іваном Плющем для себе реквієм, – розплакалась. За всіх наших занапащених “селянських дітей” разом – і тих, які дожили до України, і тих, які не дожили, і тих, які, числом неміряні, зосталися по Сибірах та інших “чужих-українах” на добриво для чужих врожаїв, – за щирістю того почуття, яке вони всі мусили поколіннями в собі тлумити, щоб вижити…
Перегляньте також:
- Без них – двох самородків своєї філігранної справи – не було би cаме такої всенародно улюбленої мільйонами «Яворини»
- “Пісня — це зброя”: інтерв’ю зі співачкою Оксаною Мухою
І ось це, любі друзі, – оте моє мимовільне, спонтанне оплакування Івана Плюща під пісню Степана Гіги – й називається в людях і народах – мистецтвом: безвідносно до жанру й цільової аудиторії.»
Все вірно у Забужко , окрім одного: цю щемливу музику справді написав світлої памʼяті Степан Гіга. Але автор слів – інший. І про нього тут не згадали.
Слова написав поет Степан Галябарда. Родом він з Тернопільщини, але закінчив університет у Чернівцях. Вірш написав після смерті Назарія Яремчука і йому присвятив. Згодом запропонував , щоб Гіга зробив пісню.
Я знаю Степана Галябарду з 80-х років. Він очолював молодіжну редакцію українського радіо , з якою я ще студентом співпрацював. Редакція була прогресивна і програму «Бліц» від «Молодої гвардії» , яку ми робили слухала вся країна. Ми готували цю програму з блискучими журналістами Василем Яцурою, Володею Нечипоруком, Сергієм Філіпенком, Миколою Костюковим. З Олесем Гояном і Євгеном Рибчинським ми познайомилися ще на журфаці Київського Університету.
Були тоді такі українські головні редактори , які у комуністичні часи захищали українське. Тому і згадую теплим словом і Степана Галябарду і Володимира Боденчука з «Молоді України», куди тоді я теж писав.
Вчора у Львові на ювілеї у львівського лікаря і політика Романа Грицевича Галябарда співав «Яворину». Просту пісню, яку присвятив Назарію Яремчуку, яку так любив Іван Плющ і яку зробив популярною і народною Степан Гіга. На фото з нами Степан Галябарда.
Микола Княжицький
Коментарі
