Як свободівці Тернопіль русифікують

За даними соціологів, державною на Тернопіллі розмовляє 98% жителів. Однак місцеві чиновники вважають, що без повідомлень російською на місцевому вокзалі не обійтися.

Найцікавіше, що старе табло було виключно україномовним, а встановлене цьогоріч нове радує двомовністю. Як би дивно це не звучало, але “язиком” держави-окупанта тернопільський двірець “заговорив” у час, коли впродовж понад півтора року триває українсько-російська війна, яка забрала уже понад півсотні життів мешканців Тернопілля.

Найцікавіше, що всю повноту влади в Тернополі утримують представники ВО “Свобода”. Пригадується, як не так давно найодіозніші представники свободівської верхівки в Україні пані Фаріон і пан Мірошниченко мотивували своє небажання мати справу із “Правим сектором”. З ними, мовляв, не по дорозі, бо чимало “правосеків” розмовляють російською.

“Ви маєте на увазі тих дивних людей, які марширують під бандерівськими прапорами? Націоналістична сила, яка розмовляє між собою мовою окупанта?” – то слова Ірини Фаріон, датовані березнем поточного року.

Що ж, перед тим, як навчати любові до України людей, котрі захищають кордони нашої держави зі зброєю в руках, пані Ірина для початку могла б виховати своїх однопартійців в Тернополі. Чого-чого, але повідомлень російською у Тернополі за 24 роки Незалежності України й понині не було ніколи.

Між тим, повернувшись із рідного міста до Києва, став випадковим свідком дискусії на мовному підґрунті трохи іншого характеру. Двоє чоловіків, котрим на вигляд трохи більше сорока років, стоячи поруч із рестораном, ніяк не могли второпати значення надпису “Печеня по-домашньому”. “Что такоє пєчєнЯ?” – питає, роблячи наголос саме на останньому складі, питає один. “Навєрноє, что-то пєчоноє” – відповідає інший. “Да нєт, что ти говоріш. ПєчєнЯ – ето па-украінскі пєчєнь”.