Як соцмережі впливають на самооцінку

 Ми буквально ні дня не проводимо без телефону в руках. Перше, що ми робимо зранку – тягнемося до смартфона,щоб погортати стрічку. Але його екран став як викривлене дзеркало. Замість того, щоб просто спілкуватися, в Instagram чи TikTok ми постійно порівнюємо себе з іншими. І через це починає здаватися, що ми недостатньо красиві, успішні чи взагалі якісь не такі. Наш настрій і віра в себе тепер буквально залежать від лайків та алгоритмів.

Теорія порівняння

В основі цього деструктивного впливу лежить теорія соціального порівняння Леона Фестінґера. Еволюційно цей механізм є природним і навіть корисним компасом: порівняння себе з іншими допомагає нам адаптуватися, шукати мотивацію в успіхах інших людей («порівняння вгору») або знаходити заспокоєння й підтримку в досвіді тих, кому зараз так само важко («порівняння вниз»).

Проте ера соцмереж кардинально зламала цей психологічний баланс. Через алгоритми платформ та прагнення користувачів демонструвати лише свій «успішний успіх», ми опинилися в ситуації, де бачимо виключно один, ідеально відфільтрований бік чужого життя. Наш мозок еволюційно не готовий змагатися з мільйонами найкращих кадрів з усього світу одночасно. Як наслідок, здорове прагнення до розвитку перетворюється на хронічну тривогу та синдром упущеної вигоди (FOMO), адже ми несвідомо припускаємося фатальної помилки – порівнюємо своє реальне, повне рутини та проблем життя із чужим ідеальним кадром.

Цифрова дисморфія

Цифрова дисморфія – це стан, коли людина починає негативно ставитися до своєї зовнішності, оскільки вона не відповідає відредагованим фотографіям або образам, які постійно бачить у соціальних мережах.

Постійне порівняння себе з відфільтрованими зображеннями може призвести до таких наслідків:

• зниження задоволеності власною зовнішністю;
• невпевненості в собі та зниження самооцінки;
• підвищення рівня тривожності та депресивних настроїв;
• бажання змінити зовнішність за допомогою косметологічних процедур або пластичної хірургії;
• залежності від фільтрів і редагування фотографій перед публікацією.

Валюта схвалення: залежність від лайків

Лайки, коментарі та поширення стали своєрідним показником популярності в соціальних мережах. Коли людина отримує позитивну реакцію на свою публікацію, у мозку виробляється дофамін – речовина, пов’язана із задоволенням і відчуттям винагороди.

Публікація контенту → Очікування реакції → Отримання лайків → Тимчасове покращення настрою та самооцінки

Проблема виникає тоді, коли самооцінка починає залежати від реакції інших людей. Якщо допис набирає менше лайків, ніж очікувалося, людина може відчувати розчарування, невпевненість або думати, що вона нецікава для інших. У результаті власна цінність починає оцінюватися не особистими досягненнями чи якостями, а кількістю вподобань у соцмережах.

Як мінімізувати негативний вплив соцмереж?

Повністю відмовлятися від соціальних мереж не обов’язково. Важливо навчитися користуватися ними так, щоб вони не шкодили психологічному здоров’ю.

1. Розвивати критичне мислення. Потрібно пам’ятати, що більшість фотографій та відео в соцмережах ретельно відбираються й часто обробляються. Те, що ми бачимо в стрічці, не завжди відповідає реальному життю.
2. Переглянути свої підписки. Якщо певний контент викликає заздрість, тривогу або невдоволення собою, варто відписатися від таких сторінок. Натомість краще стежити за авторами, які мотивують, навчають або показують життя без прикрас.
3. Обмежувати час у соцмережах.Корисно встановлювати ліміти на використання додатків та робити перерви від екранів, особливо перед сном і після пробудження.
4. Більше уваги приділяти реальному життю. Спілкування з друзями, спорт, творчість, навчання та хобі допомагають отримувати позитивні емоції без залежності від лайків і коментарів.
5. Не порівнювати себе з іншими. Кожна людина має власний темп розвитку, успіхи та труднощі. Порівнювати себе варто лише із собою в минулому, а не з ідеальними образами з інтернету.

Ангеліна Авдєйчик