Стопа — це не просто складова частина опорно-рухового апарату, яка бере участь в процесі стояння або ходьби. Основна функція стопи — амортизація тіла під час руху, що дозволяє зменшити навантаження на колінні суглоби і хребет.
Коли відбувається деформація стопи, порушується розподіл навантаження на всі частини опорно-рухової сістеми.Однім з найбільш поширених видів таких патологічних змін є плоскостопість.
Перегляньте також:
- За тиждень на Тернопільщині понад 3500 людей захворіли на грип та ГРВІ
- 1500 доларів за оформлення «інвалідності»: на Тернопільщині поліцейські викрили хірурга
Плоскостопість — це вроджена чи набута деформація, в результаті якої природні зводи стоп зменшуються або повністю зникають. Стан можна визначити за повним торканням однієї або відразу двох ніг землі. У положенні стоячи між шкірою і підлогою практично не залишається зводу або щілини.
У дитячому віці зводи на стопах відсутні через їхню недорозвиненість і наявність великої кількості підшкірно-жирової клітковини. При нормальному розвитку дитини вони утворюються до 6 років, коли повністю формується правильна постановка стоп.
Причинами розвитку плоскостопості:
- зниження рівня міцності кісткового скелета у дітей, які страждають на рахіт (розвивається в результаті нестачі вітаміну D);
- порушення рухливості стопи, як наслідок перенесеного поліомієліту;
- травматичне пошкодження кісток, зв’язок і м’язів стопи, неправильно зрощені переломи;
- зниження м’язового тонусу внаслідок низької фізичної активності або постійного носіння кросівок;
- надмірні фізичні навантаження, робота в умовах, що вимагають постійного перебування на ногах;
- підйом великої ваги, постійне носіння важких сумок, вантажів;
- вагітність, як період підвищеного навантаження на ноги;
- ожиріння;
- носіння неправильно підібраного взуття.
Часткове або повне опущення зводів призводить до зниження амортизаційної функції і, як наслідок, до ряду серйозних змін у роботі опорно-рухового апарату. Серед них:
- Підвищене навантаження на хребет, гомілковостопні, колінні й тазостегнові суглоби та істотне прискорення їхнього зносу;
- Складність корекції деформації на пізніх стадіях;
- Патологічні зміни постави, включаючи сколіоз і артроз;
- Постійні болі в ногах, що порушують звичний спосіб життя;
- Застій венозної крові у венах нижніх кінцівок, що призводить до розвитку варикозу.
Залежно від склепіння, на яке поширюється патологія, розрізняють поперечну, поздовжню і комбіновану плоскостопість.
Поперечна плоскостопість
Виявляється у вигляді ущільнення поперечних склепінь (уздовж основ пальців) однієї або відразу обох ніг і розвитку деформації пальців. Характерними симптомами є поява мозолів в зоні опускання зводу і хворобливі відчуття в передньому відділі стопи. Причинами для розвитку даного виду патології є тривала стояча робота, носіння незручного взуття і високих каблуків.
Поздовжня плоскостопість
Виражається зменшенням зводу вздовж стопи, внаслідок чого ноги починають стикатися з підлогою практично всією своєю поверхнею. При такому недугу розмір ноги може збільшуватися. Діагностується така деформація переважно в дитячому та підлітковому віці.
Поздовжньо-поперечна плоскостопість
Комбінована плоскостопість являє собою поєднання одночасно і поздовжнього, і поперечного сплющення, через що змінюється хода, з’являються мозолі й больові відчуття.
Ступені плоскостопості
Тяжкість недуги визначають стадії плоскостопості, залежно від яких будуть відрізнятися симптоми, можливі варіанти терапії, а також ризик розвитку додаткових ускладнень.
1 стадія
Початкова стадія хвороби, при якій стопа ще не деформована, але вже помітне значне ослаблення зв’язок. Виявляється дискомфортом і больовими відчуттями після тривалої ходьби та перебування на ногах, які зникають після нічного відпочинку. Кісткові основи перших двох пальців на даній стадії відхиляються на 10-12°, а сам палець — до 15-20°. Визначити появу захворювання можна за болем, що виникає при натисканні на підошовні склепіння.
2 стадія
Проявляється різким зменшенням зводу стопи з помітним розплющуванням і розширенням. Больові відчуття стають постійними та поширюються вище — до гомілок. Тривалі прогулянки та перебування на ногах неможливі через сильний біль і дискомфорт. Порушується постава і хода. Кути кісткових основ і великого пальця збільшуються на 15° і 30° відповідно.
3 стадія
Симптоми плоскостопості стають сильно помітні навіть неозброєним оком, пальці деформуються. Ноги болять постійно по всій довжині — до стегон і сідниць, можливий розвиток супутніх патологій у вигляді артрозу, деформації хребта і появи суглоба Шарко. Значно зростає навантаження на хребет, в результаті чого порушується працездатність і стає неможливою навіть короткочасна ходьба у звичайному взутті. Кути збільшуються до 20° і 40°.
4 стадія
Діагностується виключно при поперечному виді плоскостопості. У цьому випадку спостерігається максимальний кут відхилення великого пальця і кісткових основ більше 40° і 20°.
Діагностика :
- збір анамнезу, опитування пацієнта і визначення скарг;
- візуальний огляд з метою визначення наявності та кута склепінь;
- рентген — візуалізація кісток і суглобів, що дозволяє виявити внутрішні деформації;
Плоскостопість у дитини і дорослих пацієнтів лікують переважно консервативними неінвазивними методами. До складу комплексної терапії можуть бути включені:
- носіння ортопедичного взуття, устілок і спеціальних пристосувань;
- прийом лікарських препаратів;
- ЛФК;
- масаж;
- фізіотерапія.
При важких формах патології та порушеній працездатності показана хірургія стопи.
