У Требнику є чин Молебню в часі війни, коли ворог йде на нас. Чим він відрізняється від решти молебнів? Які є ще служби і молитви, що читаються у такий час?
Перегляньте також:
- Яйця, хліб та овочі: чому українці платять за продукти все більше
- Опублікували креслення Ягільницького замку 1817 року
Якщо на початку військових дій на Донбасі одна частина українців ще називала це протистояння антитерористичною операцією, то вже за кілька місяців рожеві окуляри спали навіть у найбільших оптимістів. Зруйновані міста та села, тисячі убитих, десятки поранених. Російська окупація Криму та відверте військове вторгнення в Україну не давала сумнівів – почалася війна, масштаби якої до кінця неможливо збагнути людям, які ніколи раніше не бачили на власні очі масових убивств військових та мирного населення. Жах війни підбирається все ближче до кожного українця. У когось «повістку» отримав сусід, у когось – однокласник, у когось – родич. А ще, в когось до війська кличуть чоловіка, батька чи сина. Непідготовлена до війни Україна дуже боляче сприймає звістки про власні втрати, смерть чи поранення кращих своїх синів та дочок. Тому, чимало свідомих українців не можуть пасивно спостерігати за всім, що відбувається, але самі включаються до спільної боротьби за перемогу. Багато людей допомагають військовим їжею, одягом, військовим спорядженням. Але немало сьогодні й тих, хто надає нашим героям допомогу іншого типу, не менш важливу – духовну.
Не перестають у храмах лунати молитви за швидку перемогу над російським чоботом. Ще 22 січня 2014 року, у зв’язку з поглибленням суспільно-політичної кризи та протистоянням, Священний Синод УПЦ Київського Патріархату благословив у всіх храмах звершувати посилені молитви за мир в Україні, а офіційні церковні джерела оприлюднили текст таких особливих молитов.
Тим не менше, Церква з давніх-давен має в своєму використанні чимало молитов за боголюбиве воїнство та владу. Кожного разу ми молимось за них за Божественною літургією «щоб за їх спокоєм й ми тихе та мирне життя провадили, у всякому благочесті та чистості». Як бачимо, Церква ставить у пряму залежність стан уряду та війська від добробуту та земного благополуччя самого народу. Тому, вважає своїм обов’язком молитися за них не лише у часи особливих випробувань та скорбот, але й у час миру та благоденствія.
Серед таких молитовних чинопослідувань в цьому контексті варто згадати два особливих молебних чини, поміщених у Требнику.
Повна назва першого – «Чинопослідування молебню до Господа Бога нашого за Богом бережену державу нашу, владу та воїнство її, що співається під час боротьби проти супротивників». Особливістю цього молебню є те, що на великій ектенії, після звичайного початку, диякон виголошує особливі прохання, в яких від імені Церкви просить Бога заступництва та перемоги над супротивниками, щоб Господь поблагословив мужністю та хоробрістю воїнів Христових, щоб налякати ворогів та тих, хто виступає проти Істини. Далі читається Апостол та Євангелія, після яких сугуба ектенія – «Помилуй нас Боже…» з особливими проханнями. В них Господа “Захисника правовірних християн» проситься сили покорити ворогів, заборонити їм оскверняти Церкву Святу, щоб гординя їх була посоромлена, але імя Боже – прославлене. І далі, після виголосу, священик читає заключну молитву, в якій просить послати Господа Ангела, який би укріпів силу воїнів та влади, щоб усюди помагав їм, охороняв від голоду та пагуби, визволив від вогню, меча та нападу чужинців. «Пошли, Господи, – молимось у цій молитві – невидиму десницю Твою, що охоронятиме нас від усього злого». Після закінчення молебню виголошуються уставні многоліття владі та війську та всьому благочестивному православному народу.
Інше богослужіння – «Послідування молебного співу до Господа Бога, що буває під час боротьби з ворогами, що нападають на нас». Звернімо увагу, що православні молитви дуже чітко підкреслюють цей момент. Той, хто читає такі молитви завжди на боці тих, хто захищається, а не тих, хто нападає під час війни. Молитва загарбника та окупанта – немає жодного сенсу.
Під час цього молебню читається канон з приспівом: «Многомилостивий Господи, впокори ворогів під ноги наші». Після третьої пісні канону сугуба ектенія з тими ж додатковими проханнями, що й на попередньому молебні. Після шостої пісні читається Апостол та Євангеліє, а далі канон продовжується подібно закінченню Утрені. Далі «Достойно є», «Трисвяте по Отче наш», тропарі «Помилуй нас Господи…», і ектенія «Помилуй нас Господи… » з проханням «Ще молимось,щоб зберегтися краю нашому від голоду, пагуби… » Далі, після виголосу священика, диякон промовляє: «Будьмо уважні, в розчуленні серця, коліна душ і тілес наших схиливши, Господу помолимося».
І далі читається головна молитва молебню «Господи Боже сил…». У ній від імені народу ієрей благає Господа зглянутися на рабів своїх, і чоловіколюбно вислухати та помилувати їх. У час, коли “вороги зібралися, щоб погубити та розорити святині”. У молитві читаємо, що всезнаючий Господь бачить ту біду, яка гряде від чисельного супротивника. То ж коли Сам Бог не заступиться і не явить допомогу Свою, благочестиві (православні) не переможуть. Тому вони моляться, щоб не сказали вороги: “Бог покинув їх”. І далі, благають благодаті на благочестивих, проситься допомога та напоумлення ворогам, щоб вони побачили православну віру нашу посоромилися та смирилися. Закінчується ця, неймовірно глибока та натхненна молитва, прославою Бога словами «Ти бо єси заступництво, и перемога, і спасіння тих, що на Тебе надіються, і Тобі славу возсилаємо…»
На превеликий жаль, війна та збройні протистояння – постійні супутники грішного людства. Тому, віруючі всього світу завжди багато моляться за мир, звільнення від супротивників та допомогу Божу всім, хто відчуває на собі небезпеки війни. Християнська творчість багата на молитви, як відомих, так зовсім невідомих нам авторів, що моляться за мир, і таких молитов є безліч.
Так, зокрема, до нас дійшли переклади молитов упорядкованих Київським митрополитом Петром (Могилою) : «Молитва за воїнів морського флоту, що вирушають на битву», «Молитва за воїнів, що йдуть на війну», «Молитва за православних воїнів, які йдуть на битву», «Молитва того, хто йде на війну». Вони датуються 1646, однак мають значно давні коріння.
У «Служебнику» поміщено додаткові прохання на Літургії, зокрема за воїнів, за засмучених, полонених, рідних і близьких, безпритульних, ворогів. Всі ці прохання надзвичайно актуальні в часи військових протистоянь.
У середині березня 2014 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет благословив у всіх храмах Київського Патріархату за богослужінням після прохання про Богом бережену Україну нашу підносити додаткове прохання: Щоб визволитися нам від нашестя чужинців, Господу помолимось. Також, Патріарх благословив у монастирях читати Псалтир із молитвою про мир в Україні та захист її віднашестя чужинців.
Існують ще молитви окремим святим, наприклад, св. Олександру, св. Георгію Переможцю чи преп. Іову Почаївському. Також, у багатьох храмах читається «Молитва за Україну», Молитва Чесному Хресту Господньому, Молитва про повернення мирних часів св.Єфрема Сиріна, Псалми 111; 29 ; 90. Відомими також є молитви до св. Архистратига Михаїла, до вмч. Димитрiя Солунського, до мч. Iвана Воїна, молитва батьків за сина, що йде до вiйська.
Для воїнів часто друкують спеціальні молитвослови, в яких поміщено короткі відомості про основи віри, основні молитви християнина-воїна, в тому числі – молитви перед боєм, іспит сумління з приведеними гріхами та їх поясненням, тощо. Особливістю військових молитовників перш за все є те, що вони розраховані на людей, які не мають багато вільного часу, але в будь-який момент можуть бути покликані в бій, де дивитимуться в очі смерті.
Тим не менше, обов’язок усіх християн молитися за тих, хто нині в окопах та блокпостах, на полі бою захищає наш спокій від навали чужинців та зрадників.
Молитва, що читається під час літургії або молебню в дні неспокою та нашестя ворогів на Державу і Вітчизну нашу:
Господи Боже сил, Боже спасіння нашого, Ти Єдиний твориш чудеса. Поглянь в милості і щедротах на смирення рабів Твоїх і чоловіколюбно вислухай і помилуй нас: бо вороги наші зібралися на нас, щоб погубити нас і знищити державу нашу та святині наші. Допоможи нам Боже, Спасителю наш, і визволи нас, заради слави імені Твого, і нехай до нас будуть додані слова, сказані Мойсеєм: будьте сміливими, стійте і побачите спасіння від Господа, бо Господь переможе за нас.
Так, Господи Боже, Спасителю наш, не пом’яни беззаконь і неправд людей Твоїх і не відвертайся від нас гнівом Своїм, але в милості і щедротах Твоїх відвідай смиренних рабів Твоїх, що до Твоєї милості припадають: повстань на допомогу нам і подай воїнству нашому з Ім’ям Твоїм перемогти. Погуби наміри і неправедні насмілення тих, хто йде на нас війною.
Молимось до Тебе, Владико миру і спокою нашого, щоб як щезає дим, так нехай щезнуть вороги наші, і як прах розсипається від лиця вітру, так нехай розвіються їхні злі думки знищити державу нашу Українську. Господи, втихомир тих, хто противиться заповідям та постановам Твоїм. Поверни їм пам’ять Твоєї заповіді: Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. А для тих, хто противиться цій Твоїй заповіді, пошли гнів, скорботу і ангелів лютих, які вселять в них страх і пам’ять про те, що і вони себе християнами називають.
Нехай же Господи буде воля Твоя над нами і, якщо Твоє Провидіння буде таким, щоб покласти воїнам нашим у битві за Віру і Україну душі свої, то і їм прости гріхи їхні, і в день праведного Твого Суду подай вінці нетління. Але віримо і молимось Тобі Великодаровитий, Господи, що ти захистиш, втихомириш і напоумиш та до спокою приведеш всіх.
Бо Ти єси захист і перемога, і спасіння, для тих хто надіється на Тебе і Тобі славу возсилаємо Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь!
