«Я — з тайги»: різдвяні листівки політв’язнів ГУЛАГу зберігають у музеї Тернополя

У фондах музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини зберігають різдвяні листівки, які тернополянка Ярослава Сенківська-Онуферко надсилала рідним із таборів ГУЛАГу. У привітаннях жінка підписувалася словами «Я — з тайги».

Про це розповіла завідувачка відділу Історико-меморіального музею політичних в’язнів відділу музею національно визвольної боротьби Тернопільщини Уляна Рикун.

“На одній листівці є дата – 1948 рік. Ярославу було арештовано в 1947-му році, засуджено на 10 років ув’язнення. І це вона вже рік перебуваючи в концтаборах ГУЛАГу, зробила її й надіслала цю листівку. Це привітання з Різдвом своїй сім’ї: мамі, братам і сестрам”, – каже вона.

Яким чином ці різдвяні листівки передали з ГУЛАГу, достеменно невідомо. Адже подібні прояви ідентичності тоді суворо забороняли. Ймовірно – через знайомих, які звільнялись. Вже у часи вільної України сама Ярослава з рідними віддали листівки музею політв’язнів у Тернополі.

“Вона народилася у сім’ї січових стрільців. Батько Матвій був січовим стрільцем, тому й виховання патріотичне. Спочатку Ярослава вступила в юнацьку ОУН. У 1943-1944 роках вона вже була членом організації українських націоналістів. В 1947-му році її арештували. Перебувала спочатку в слідчому ізоляторі, тут, на вулиці Коперника у Тернополі, потім була вивезеня в концтабори. Відбувала покарання на Воркуті і Комі”, – розповідає Уляна Рикун.

У Воркуті Ярослава познайомилася з політв’язнем Зеновієм Онуферком, з яким там же ж, у 1956 році взяла шлюб. Невдовзі – у 1957 році її термін ув’язнення закінчився, жінка повернулася до батьківщини, а Зеновій ж продовжив відбувати термін у таборах.

“Він теж був на засланні, звідки намагався дати якусь звістку про себе. Де саме він знаходиться, чи з ним все добре. І так само тоді не було ніяких матеріалів, тому він використав для листа етикетку із мішка з-під цементу. Він здер шматочок і дав таку звістку, просто пару слів, що з ним все добре, що він в пересильному пункті на Харківщині. Це якраз принесла Ярослава до нас в музей, в неї була збережена ця звістка”, – говорить Уляна Рикун.

Після проголошення незалежності Ярослава Сенківська-Онуферко брала активну участь у громадському житті Тернополя. Померла у 2007 році, похована на Микулинецькому кладовищі.

Унікальні рідзвяні листівки Ярослави Сенківської-Онуферко зберігають у фондах музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини. А їхні копії усі охочі можуть побачити на стендах музею. Зазначимо, виготовити листівку чи написати листа з виправно-трудових таборів було надзвичайно складно і практично неможливо. Адже в’язням забороняли мати особисті речі. Не було ні паперу, ні фарб, однак люди знаходили вихід, використовуючи природні і підручні матеріали.

Читайте також: У Тернополі облаштували територію біля ритуального залу для гідного прощання з Героями

У Тернополі облаштували територію біля ритуального залу для гідного прощання з Героями