«Я вибрав не зручність, а свої принципи», – доброволець Тернопільської бригади НГУ про бажання мобілізуватись

26-річний військовослужбовець 2 Галицької бригади Національної гвардії України Олександр Євдокімов родом із Запоріжжя. Та життя своє пов’язав зі Львовом. До служби він будував професійну спортивну кар’єру. Захоплення греко-римською боротьбою не лише переросло у професію, а й сформувало характер. Тримати удар, не боятися труднощів, брати відповідальність і щодня працювати над собою – це риси, які спорт виховує задовго до будь-яких життєвих випробувань. Це і полегшило адаптацію у війську.

Пише сайт Новини Тернопільщини з посиланням на сторінку 2 Галицької бригади Національної гвардії України.

«Я розумів, що після того, як мені виповниться 25 років, доведеться зробити вибір. Спочатку думав так: ховатися чи втікати я не зможу. А коли прийде повістка – сприйму це як знак, що настав мій час ставати на захист країни. У моєму оточенні ми часто говорили про це – хто, що і як буде робити. Зрештою я вирішив зробити хід першим. Щоб мати можливість самому вплинути на своє життя. І наприкінці минулого року прийшов на КПП 2 Галицької бригади», – пригадує Олександр.

Прийшов на співбесіду, почав оформлення документів і поступово занурився у зовсім інший світ. Він ніколи не планував бути військовим, але вирішив виконати свій обов’язок громадянина і патріота.

«У мене не було мрії ставати військовим чи якоїсь мілітарної романтики. Тому, коли вперше побачив себе у формі, то ніби дивився на іншу людину. Перед мобілізацією я розумів, що це може бути дуже тривала історія. Але глибоко в серці було бажання докласти хоча б частину своїх зусиль для підтримки та захисту України у такий важкий час. Тому це був для мене, можна сказати, момент істини. Коли я вибрав не зручність, а свої принципи», – говорить нацгвардієць.

Олександр – десятиразовий чемпіон України з греко-римської боротьби та бронзовий призер чемпіонату світу серед кадетів. Каже, що саме спорт навчив його дисципліні, витривалості та стійкості перед труднощами.

«Спорт – це, перш за все, дисципліна. І коли тіло і голова навчилися жити за цим правилом, то дисципліна допомагає в усіх аспектах життя», – переконаний нацгвардієць.

За словами Олександра, між професійним спортом та службою значно більше спільного, ніж може здатися на перший погляд. Постійна робота над собою, внутрішня стійкість, витримка і готовність діяти в ускладнених умовах – усе це знадобилось й у війську.

Водночас служба відкрила для нього ще одну несподівану сторону армійського життя – людей.

«Тут я зустрів багато однодумців. Не лише спортсменів, а й людей зовсім інших професій. Насправді це дуже цікаво, коли твоя звична інформаційна бульбашка раптом розширюється. Поруч із тобою опиняються люди різного віку, досвіду, характеру, соціального середовища. І ти починаєш зовсім інакше дивитися на життя та на країну», – розповідає Олександр.

У своєму підрозділі він знайшов нову команду – людей, поруч із якими проходять служба, побут і щоденні виклики. Серед них – спортсмени, підприємці, робітники, люди різного віку та життєвого досвіду, яких об’єднала одна спільна причина – захист країни.

Військова служба стала своєрідним випробуванням на внутрішню міцність. Це середовище, де особливо відчуваються чоловіча підтримка, взаємна відповідальність і довіра. Тут поруч залишаються ті, хто здатний приймати складні рішення та витримувати непрості обставини. І хоча війна змусила багатьох повністю змінити своє життя, у цій зміні Олександр Євдокімов бачить не лише вимушеність, а й глибший сенс – бути причетним до захисту своєї держави у найважчий для неї час.