Висіцький замок на Тернопільщині: від фортеці Собеського до занепаду у ХХ столітті

Замок у селі Висічка Чортківського району — це пам’ятка архітектури XVII століття, яка колись була потужною фортецею та резиденцією шляхти. Сьогодні ж від нього залишилися лише мальовничі руїни. Фортеця, що бачила війни, зберігає у собі легенди про скарби польського короля та примар, а її трагічний занепад став прикладом втраченої культурної спадщини.

На місці сучасних руїн ще у XIII столітті існувало давньоруське укріплення, знищене монголо-татарами. Кам’яний замок звели у XVII столітті — він мав форму неправильного чотирикутника з чотирма вежами, потужними мурами товщиною до 1,6 м та глибокими ровами. Фортеця, зведена на високому пагорбі між річками Нічлава та Драпанка, була майже неприступною. Найкраще збереглася південно-східна вежа висотою близько 10 метрів.

У 1672 році замок захопили турки, а вже у 1675 році тут стояв гарнізон польського короля Яна ІІІ Собеського. Після приєднання Поділля до Австро-Угорщини замок утратив оборонне значення. У XIX столітті власники — родина Чарковських — вирішили перебудувати руїни у палац у неоготичному стилі. Маєток вражав бібліотекою, колекціями зброї та мистецтва, довкола розбили парк. Але пожежа 1900 року, радянські погроми 1939-го і Друга світова війна призвели до руйнації.

Остаточний удар пам’ятці завдала Глибочецька сільська рада у 1991 році: трактором розібрали північно-західну вежу, а каміння селяни використали для господарських потреб. Нині від замку залишилися лише фундаменти палацу та мурів, одна вежа, частково збережене підземелля й залишки каплиці та оборонного муру.

Попри офіційний статус пам’ятки архітектури (охоронний №647), активних заходів для збереження не здійснюють. Руїни приваблюють туристів-ентузіастів, але без реставрації споруда продовжує руйнуватися.

Замок у Висічці оповитий легендами, що додають йому містичного ореолу:

• Скарби Собеського. За переказами, польський король Ян ІІІ заховав у підземеллях золото та коштовності, які так і не знайшли.
• Біла Дама. Кажуть, у руїнах ночами блукає привид жінки з родини Чарковських, трагічно загиблої через нещасливе кохання.
• Прокляття палацу. Місцеві вважають, що пожежа 1900 року та подальші нещастя стали наслідком прокляття, накладеного на маєток.

Замок у Висічці — це приклад того, як без належної уваги й турботи можна втратити унікальну пам’ятку. Колись велична фортеця та розкішний палац сьогодні перетворилися на руїни, які з кожним роком все більше занепадають. Водночас ця локація могла б стати яскравою частиною туристичного маршруту Тернопільщини — краю, що має найбільше замків в Україні.