«Встигли!»: волонтерка з Тернопільщини Богданка Барва підвезла пораненого бійця і нагадала, що добро – у наших руках

Відома на Тернопільщині волонтерка Богданка Барва поділилася теплою історією, яка сталася по дорозі з Кременця. Повертаючись із мамою, жінка помітила на зупинці біля кільця військового з дорожньою сумкою – і не вагаючись зупинилася.

«З Шумщини. Мені б оце якось встигнути хоча б до 14:30 до міста, бо потім знову доведеться їхати…», – розповів боєць. На годиннику – 12:40. Автобус із Лановець уже поїхав.

Вояк мобілізувався у 2024-му, воював у складі однієї з бригад, 52 доби провів на позиціях пораненим. Осколки досі в тілі, ускладнення від хронічних хвороб. Брат – теж на фронті. Жодного нарікання – лише скарги на брак обладнання в місцевих лікарнях і черги у великих містах.

«Просто Ваша машина за Вами ще не приїхала, тільки ось-ось», – відповіла Богданка, коли боєць здивувався, що годину ніхто не зупинявся.

Дорогою до Вишнівця – відверта розмова. Мама запитала ім’я, щоб знайти у Facebook. Військовий простягнув посвідчення УБД: «Я справді той, за кого себе видаю».

Коли побачили жовту маршрутку Рівне–Тернопіль, Богданка ввімкнула аварійку, перекрила смугу й зупинила транспорт. Боець встиг – і поїхав далі.

«Бачиш? Є таки Бог на світі. Встигли!» – сказала мама. «Є, мамо, є. А ще є ми», – відповіла донька.

У дописі волонтерка наголошує: Бог діє руками людей. І закликає не дякувати їй, а ставати авторами власних теплих історій.

«Мати змогу робити добро цьому Світу і мати бажання – різні речі. Тож коли б можна, Боже, бути отут твоїми руками…»

Тернопільщина пишається такими людьми. Зупиніться. Підвезіть. Допоможіть. Бо кожна добра історія – це крок до Перемоги.